Marie - Léo Ferré

Vous y dansiez petite fille, y danserez-vous mre-grand

C’est la maclotte qui sautille, toute les cloches sonneront

Quand donc reviendrez-vous, Marie?

Les masques sont silencieux et la musique est si lointaine

Qu’elle semble venir des cieux, oui, je veux vous aimer

Mais vous aimer peine et mon mal est dlicieux, Marie

Les brebis s’en vont dans la neige, flocons de laine et ceux d’argent

Des soldats passent et que n’ai-je?

Un cњur moi, ce coeur changeant

Changeant et puis encor que sais-je, Marie

Sais-je o s’en iront tes cheveux, crpus comme mer qui moutonne

Sais-je o s’en iront tes cheveux et tes mains feuilles de l’automne

Que jonchent aussi nos aveux, Marie?

Je passais au bord de la Seine, un livre ancien sous le bras

Le fleuve est pareil ma peine, il s’coule et ne tarit pas

Quand donc finira la semaine, Marie?

Ти там танцювала дівчинко, будеш танцювати там бабуся

Це маклот скаче, усі дзвони продзвенять

Коли ти повернешся, Мері?

Маски мовчать, а музика так далека

Вона ніби з небес прийшла, так, я хочу тебе любити

Але я дуже сильно люблю тебе, і мій біль чудовий, Мері

Ідуть вівці в сніг, пластівці вовни і ті срібні

Солдати проходять, а я чого ні?

Серце мене, це мінливе серце

Зміна, а потім знову що я знаю, Мері

Хіба я знаю, куди піде твоє волосся, кучеряве, як пінне море

Хіба я знаю, куди підуть твоє волосся й руки, осіннє листя

Що також усипано нашими зізнаннями, Маріє?

Я проходив повз Сену, під пахвою стара книга

Річка, як мій біль, тече і не пересихає

Коли закінчаться вихідні, Мері?