L'age d'or - Léo Ferré, Marc Ogeret

Nous aurons du pain

Doré comme les filles

Sous les soleils d’or

Nous aurons du vin

De celui qui pÃ(c)tille

Même quand il dort

Nous aurons du sang

Dedans nos veines blanches

Et, le plus souvent

Lundi sera dimanche

Mais notre âge alors

Sera l’age d’or

Nous aurons des lits

CreusÃ(c)s comme des filles

Dans le sable fin

Nous aurons des fruits

Les mêmes qu’on grappille

Dans le champ voisin

Nous aurons, bien sÃ"r

Dedans nos maisons blêmes

Tous les becs d’azur

Qui là -haut se promènent

Mais notre âge alors

Sera l’age d’or

Nous aurons la mer

A deux pas de l'Ã(c)toile

Les jours de grand vent

Nous aurons l’hiver

Avec une cigale

Dans ses cheveux blancs

Nous aurons l’amour

Dedans tous nos problèmes

Et tous les discours

Finiront par 'Je t’aime'

Vienne, vienne alors

Vienne l’age d’or

Будемо мати хліб

Золотий, як дівчата

Під золотими сонцями

Будемо пити вино

Того, хто сяє

Навіть коли він спить

У нас буде кров

Всередині наших білих жилок

Причому, найчастіше

Понеділок буде неділею

Але тоді наш вік

Настане золотий вік

У нас будуть ліжка

Копали як дівчата

У дрібному піску

Будемо мати фрукти

Ті самі, які ми підбираємо

У сусідньому полі

Будемо, звичайно

Всередині наших блідих будинків

Всі дзьоби лазурі

Хто там нагорі ходить

Але тоді наш вік

Настане золотий вік

У нас буде море

У двох кроках від зірки

Вітряні дні

У нас буде зима

З цикадою

В її білому волоссі

У нас буде любов

Всередині всі наші проблеми

І всі розмови

закінчиться словами "Я люблю тебе"

Давай, давай

Настане золотий вік