Le Vent - Léo Ferré

Vous qui faites des creux au ventre de la mer

Vous pour qui les cheveux ne sont qu’un champ de blé

Vous qui brodez des jours aux draps de l’Univers

Vous qui faites l’amour aux roses de l'été

Comme des violons sur l’Atlantique

Qui chanteraient la Fantastique

Le vent qui hurle sur la mer

A des violons dans ses yeux verts

Comme des violons sur l’Atlantique

Qui chanteraient la Fantastique

Vous que l’on voit debout sur les chevaux du Temps

Vous qui buvez le coup à leurs naseaux tout blancs

Vous qui passiez vos nuits à bercer les marins

Vous qui donniez la vie aux roses des moulins

Comme un cheval traînant la vague

Quand la mer met toutes ses bagues

Le vent qui geint à l’horizon

A des sabots dans sa chanson

Comme un cheval traînant la vague

Quand la mer met toutes ses bagues

Vous qui êtes en croix sur la rose des vents

Vous qui tendez les bras au larron du printemps

Vous dont les fauves gris font patte de velours

Vous qui faites la pluie comme on ferait l’amour

Comme un oiseau dans l’infortune

S’en va boire un verre de lune

Le vent qui n’a plus rien à lui

S’en va boire un verre de pluie

Comme un oiseau dans l’infortune

S’en va boire un verre de lune

Adieu, le vent

Adieu, le vent

Ти, що робиш западини в утробі моря

Ти, для кого волосся — лише пшеничне поле

Ти, що вишиваєш дні на аркушах Всесвіту

Ви, хто займається любов'ю з літніми трояндами

Як скрипки на Атлантиці

Хто б співав Фантазію

Над морем виє вітер

У зелених очах скрипки

Як скрипки на Атлантиці

Хто б співав Фантазію

Ви бачили стоячи на конях Часу

Ви, що п'єте з їхніх білих ніздрів

Ви, що проводили свої ночі, розгойдуючи моряків

Ти, що дав життя трояндам млинів

Як кінь хвилю тягне

Коли море надягає всі свої кільця

Вітер, що скиглить на горизонті

Має копита в своїй пісні

Як кінь хвилю тягне

Коли море надягає всі свої кільця

Ти, хто на хресті на компасі, піднявся

Ти, що простягаєш свої руки до злодія весни

Ти, чиї сірі звірі мають оксамитову лапу

Ви, що робите дощ так, як ми займалися б любов'ю

Як птах у нещасті

Іде випити склянку місячного світла

Вітер, що не має нічого свого

Іде випити склянку дощу

Як птах у нещасті

Іде випити склянку місячного світла

Прощай, вітер

Прощай, вітер