La vie d'aristes - Léo Ferré

On s’est rencontré par hasard

Ici, ailleurs ou autre part

Il se peut que tu t’en souviennes

Sans se connaître, on s’est aimé

Même si ce n’est pas vrai

Il faut croire à l’histoire ancienne

Je t’ai donné ce que j’avais

De quoi rêver, de quoi chanter

Et tu croyais en ma bohème

Mais si tu pensais, à vingt ans

Qu’on peut vivre de l’air du temps

Ton point de vue n’est plus le même

Cette fameuse fin du mois

Oui, depuis qu’on est toi et moi

Nous revient sept fois par semaine

Et nos soirées sans cinéma

Et mon succès qui ne vient pas

Et notre pitance incertaine

Tu vois, je n’ai rien oublié

De ce bilan triste à pleurer

Qui constate notre faillite

Il te reste encore de beaux jours

Oh, profites-en, mon amour

Car les années passent vite

Et maintenant, tu vas partir

Tous les deux, nous allons vieillir

Chacun pour soi, comme c’est triste

Tu pourras emporter le phono

Moi, je conserve la piano

Je continue ma vie d’artiste

Un jour, on ne sait trop pourquoi

Un étranger maladroit

Lisant mon nom sur une affiche

Te parlera de mes succès

Mais, un peu triste, toi, qui sait

Tu lui diras que je m’en fiche…

Ми зустрілися випадково

Тут, там чи ще десь

Ви можете пам'ятати

Не знаючи один одного, ми любили один одного

Навіть якщо це неправда

Вірте в давню історію

Я дав тобі те, що мав

Про що мріяти, що співати

А ти повірив у мою богему

Але якщо ви думали, у двадцять

Що ми можемо жити за духом часу

Ваша точка зору вже не та

Той знаменитий кінець місяця

Так, оскільки це були ми з вами

Ми повертаємося сім разів на тиждень

І наші ночі без кіно

І мій успіх цього не приходить

І наш непевний прожиток

Бачите, я нічого не забув

З цього сумного запису плакати

Хто помічає наше банкрутство

У вас ще залишилися хороші дні

О, насолоджуйся цим, моя любов

Бо роки швидко минають

А тепер ти йдеш

Ми обидва постарімо

Кожен сам за себе, як сумно

Ви можете взяти патефон

Я, я тримаю піаніно

Я продовжую своє життя як художник

Одного дня ми не знаємо чому

Недолугий незнайомець

Читання мого імені на плакаті

Розповім про свої успіхи

Але, трохи сумно, ти, хто знає

Ти скажи йому, що мені байдуже...