Жаль, нет ружья! - Король и Шут

Скрипели старые колеса у телеги.

Кобыла шлепала копытом по грязи.

Уставший дед курил и думал о ночлеге.

Кобыле молвил он: «Быстрей в село вези!»

Жаль, нет ружья!

Но та тревожно в сторону леса поглядела.

Волков почуяла!, — смекнул тотчас же дед.

«Скачи галопом, коли жить не надоело,

Пока не выскочил лохматый наш сосед!»

Жаль, нет ружья!

Свирепый хищник

Под вечер чертовски опасен!

А до села

Немало верст,

Путь в тумане кобыле неясен.

Неясен.

ГОНИ!!!

Но вдруг кобыла резко в сторону метнулась,

Порвала вожжи и помчалась вихрем прочь.

Телега на бок в тот же миг перевернулась,

И дедушка был скушан в эту ночь!

Жаль, нет ружья!

Свирепый хищник

Под вечер чертовски опасен!

А до села

Немало верст,

Путь в тумане кобыле неясен.

Неясен.

ГОНИ!!!

Скрипіли старі колеса біля воза.

Кобила шльопала копитом по бруді.

Втомлений дід курив і думав про ночівлю.

Кобилі мовив він: «Швидше в село вези!»

Жаль, немає рушниці!

Та та тривожно убік лісу подивилася.

Вовков почула!, — одразу ж одразу ж одразу ж таки зітхнув дід.

«Скачи галопом, коли жити не набридло,

Поки не вискочив кудлатий наш сусід!»

Жаль, немає рушниці!

Лютий хижак

Надвечір страшенно небезпечний!

А до села

Чимало верст,

Шлях у тумані кобили неясний.

Незрозумілий.

ГОНІ!

Але раптом кобила різко убік метнулася,

Порвала віжки і помчала вихором геть.

Віз на бік в ту ж мить перекинувся,

І дідусь був скуштований цієї ночі!

Жаль, немає рушниці!

Лютий хижак

Надвечір страшенно небезпечний!

А до села

Чимало верст,

Шлях у тумані кобили неясний.

Незрозумілий.

ГОНІ!