Тяни! - Король и Шут

Прыгнул я в пустой колодец, чудом уцелел,

Но мне было все равно, я больше не хотел

Видеть, как вокруг меня сходят все с ума,

Да, к тому же, не дает покоя мне красавица одна.

Что ей нужно от меня понять я не могу,

Вот и сейчас ее шаги я слышу наверху,

Умоляю, не пытайся вытащить меня,

Все равно не уцеплюсь за сброшенную вниз веревку я.

Тяни, ты все равно меня не вытянешь,

Тяни, я все равно останусь для тебя в тени

Ничем не сможешь ты мне, милая, помочь,

С тобой я обречен, мечтаешь о любви,

А я-то тут причем?

Паутиной я окутан с ног до головы,

На камнях белеют несъедобные грибы,

Наверху она стоит, не хочет уходить,

Непонятно ей, что невозможно меня переубедить...

Тяни, ты все равно меня не вытянешь,

Тяни, я все равно останусь для тебя в тени

Ничем не сможешь ты мне, милая, помочь,

С тобой я обречен, мечтаешь о любви,

А я-то тут причем?

Мне не надо ничего, мне нужен лишь покой,

Точно знаю, почему я странный стал такой,

Я не то чтоб недоел, не то, что б недоспал,

Просто я от суеты и от непонимания устал...

Тяни, ты все равно меня не вытянешь,

Тяни, я все равно останусь для тебя в тени

Ничем не сможешь ты мне, милая, помочь,

С тобой я обречен, мечтаешь о любви,

А я-то тут причем?

Стрибнув я в порожню криницю, дивом уцілів,

Але мені було байдуже, я більше не хотів

Бачити, як навколо мене божеволіють,

До того ж, не дає спокою мені красуня одна.

Що їй треба від мене зрозуміти я не можу,

Ось і зараз її кроки я чую нагорі,

Благаю, не намагайся витягти мене,

Все одно не вчеплюсь за скинуту вниз мотузку я.

Тягни, ти все одно мене не витягнеш,

Тягни, я все одно залишусь для тебе в тіні

Нічим не зможеш ти мені, люба, допомогти,

З тобою я приречений, мрієш про кохання,

А я то тут причому?

Павутиною я оповитий з ніг до голови,

На каменях біліють неїстівні гриби,

Нагорі вона стоїть, не хоче йти,

Незрозуміло їй, що неможливо мене переконати.

Тягни, ти все одно мене не витягнеш,

Тягни, я все одно залишусь для тебе в тіні

Нічим не зможеш ти мені, люба, допомогти,

З тобою я приречений, мрієш про кохання,

А я то тут причому?

Мені не треба нічого, мені потрібен лише спокій,

Точно знаю, чому я дивний став такий,

Я не те щоб недоїв, не те, щоб недоспав,

Просто я від суєти та від нерозуміння втомився.

Тягни, ти все одно мене не витягнеш,

Тягни, я все одно залишусь для тебе в тіні

Нічим не зможеш ти мені, люба, допомогти,

З тобою я приречений, мрієш про кохання,

А я то тут причому?