Внезапная голова - Король и Шут

Услыхал мужик под вечер вдруг,

В свою дверь какой-то странный стук,

Но едва шагнул он за порог

Что-то его сбило с ног!

И увидел он,

Как вкатилась в дом...

Как вкатилась в дом живая голова,

Открывала рот и моргала она!

Вот те на, — пробормотал мужик.

И поднялся с пола в тот же миг,

Стала за ноги его кусать

Голова и он упал опять!

Прочь, сгинь, колобок,

Отцепись от ног!

Но все сильней кусала злая голова.

Мужика до слез она довела.

Чья-то тень мелькнула за окном,

Безголовый тип ворвался в дом,

Бошку беглую свою схватил,

И себе на плечи посадил.

Тут издал он крик:

Извини мужик!

И руками голову свою держа

Радостно смеясь, он убежал.

Почув мужик надвечір раптом,

У свої двері якийсь дивний стукіт,

Але ледве ступив він за поріг

Щось його збило з ніг!

І побачив він,

Як укотилася в будинок.

Як укотилася в будинок жива голова,

Відчиняла рота і моргала вона!

Ось ті на, — промимрив чоловік.

І піднявся з підлоги в ту ж мить,

Стала за ноги його кусати

Голова і він упав!

Геть, згинь, колобок,

Відчепися від ніг!

Але все дужче кусала зла голова.

Чоловіка до сліз вона довела.

Чиясь тінь майнула за вікном,

Безголовий тип увірвався до будинку,

Бошку свою втік схопив,

І собі на плечі посадив.

Тут видав він крик:

Вибач мужик!

І руками голову свою тримаючи

Радісно сміючись, він утік.