Утопленник - Король и Шут

«Я б это с радостью забыл

Как вспомню, так кидает вдрож,

Но расскажу вам все как было

Устал от ваших кислых рож»

Однажды, набравшись, я вылез в окно,

На речку угрюмо взглянул.

Вода была красная, будто вино,

У берега кто-то тонул.

Я мог бы, наверно, бедняге помочь,

Но ноги пошли ни туда.

Вдруг крик оборвался, и сгинул он прочь,

И стала спокойной вода.

И с тех пор молящий взгляд его

Преследовал меня,

Стал я чаще пить вино

И проклинал тот день я!

Припев:

Жуткая ночь хохотала потоками ливня,

В шуме воды мне послышались чьи-то шаги,

Я мертвеца у себя на пороге увидел,

И голос ужасный его прокричал: «ПОМОГИ !!!»

Об пол разлетелась бутылка вина,

Ужасным казался мне гость!

И боль, как огнем мне плечо обожгла,

И пальцы вонзились мне в кость.

В проклятой реке поднималась вода,

Затапливая острова.

Я вмиг протрезвел и помчался туда,

Где рыбацкая лодка была.

Теченьем лодку уносило,

Я зацепиться чудом смог.

За борт держась, собравшись с силой,

Залез в нее, на днище лег.

Припев:

Жуткая ночь хохотала потоками ливня,

В шуме воды мне послышались чьи-то шаги,

Я мертвеца у себя на пороге увидел,

И голос ужасный его прокричал: «ПОМОГИ !!!»

Всю ночь провалялся без памяти я,

Очнулся с больной головой.

Причалила к берегу лодка моя.

Не помню, что было со мной!

В кармане лежала бутылка вина,

Но я удивляться не стал,

А просто открыл, начал пить из горла

И вдруг над собой увидал,

Как тучи небо закрывают,

И не видно им конца!

Раскаты грома вызывают

Из речки тело мертвеца!

Припев:

Жуткая ночь хохотала потоками ливня,

В шуме воды мне послышались чьи-то шаги,

Я мертвеца у себя на пороге увидел,

И голос ужасный его прокричал: «ПОМОГИ !!!»

«Я б це з радістю забув

Як згадаю, так кидає тремтіння,

Але розкажу вам все як було

Втомився від ваших кислих пичок»

Якось, набравшись, я виліз у вікно,

На річку похмуро глянув.

Вода була червона, наче вино,

Біля берега хтось тонув.

Я міг би, мабуть, бідолахи допомогти,

Але ноги пішли ні туди.

Раптом крик обірвався, і зник він, геть,

І стала спокійною вода.

І з тих пір молячий погляд його

Переслідував мене,

Став я частіше пити вино

І проклинав той день я!

Приспів:

Моторошна ніч реготала потоками зливи,

В шумі води мені почулися чиїсь кроки,

Я мерця в себе на порозі побачив,

І голос жахливий його прокричав: «ДОПОМОГИ!!!»

Про пол розлетілася пляшка вина,

Жахливим здавався мені гість!

І, біль, як вогнем мені плече обпекло,

І пальці встромилися мені в кістку.

У проклятій річці піднімалася вода,

Затоплення островів.

Я вмить протверезів і помчав туди,

Де рибальський човен був.

Течією човен забирало,

Я зачепитися дивом зміг.

За борт тримаючись, зібравшись із силою,

Заліз у неї, на дно ліг.

Приспів:

Моторошна ніч реготала потоками зливи,

В шумі води мені почулися чиїсь кроки,

Я мерця в себе на порозі побачив,

І голос жахливий його прокричав: «ДОПОМОГИ!!!»

Всю ніч провалявся без пам'яті я,

Отямився з хворою головою.

Причалив до берега човен мій.

Не пам'ятаю, що було зі мною!

В кишені лежала пляшка вина,

Але я дивуватися не стал,

А просто відкрив, почав пити із горла

І раптом над собою побачив,

Як хмари небо закривають,

І не видно їм кінця!

Розкати грому викликають

З річки тіло мерця!

Приспів:

Моторошна ніч реготала потоками зливи,

В шумі води мені почулися чиїсь кроки,

Я мерця в себе на порозі побачив,

І голос жахливий його прокричав: «ДОПОМОГИ!!!»