Тень 8. Кода - Король и Шут

Во мрак погружён

Туманный Альбион

В дали непокой,

Луна над рекой.

Но в полночь опять

Вдруг стала звучать

Соната тоски

Так непрерывно.

А когда посёлок спит,

Скрипка с кладбища звучит.

Открыт каменный склеп

Стар, глух сторож и слеп,

Но все думают он

Скрипкой так увлечён.

До того как придёт заря,

Тешит старый себя.

Закончит игру

Скрипач лишь к утру,

А ночь подойдёт,

Снова начнёт.

Завоют ветра,

Мелодия та

По грешной земле

Вдруг пронесётся.

А когда посёлок спит,

Скрипка с кладбища звучит.

Открыт каменный склеп

Стар, глух сторож и слеп,

Но все думают он

Скрипкой так увлечён.

И сам сторож не знал того,

Кто сосед у него.

Жил один музыкант,

Он на скрипке играл.

Был в нём редкий талант,

Что народ восхищал.

И на сцене всегда

Умереть он мечтал,

Когда смерть увидал,

Коду не доиграл.

Эту коду высек кто-то на его надгробной плите

И маэстро год от года вновь играл мелодии те.

И на сцене всегда

Умереть он мечтал,

Когда смерть увидал,

Коду не доиграл.

Эту коду высек кто-то на его надгробной плите

И маэстро год от года вновь играл мелодии те.

У темряву занурений

Туманний Альбіон

У далині неспокій,

Місяць над річкою.

Але опівночі знову

Раптом почала звучати

Соната туги

Так безперервно.

А коли селище спить,

Скрипка з цвинтаря звучить.

Відкритий кам'яний склеп

Старий, глухий сторож і сліпий,

Але всі думають він

Скрипкою так захоплено.

До того як прийде зоря,

Тішить старий себе.

Закінчить гру

Скрипаль лише до ранку,

А ніч підійде,

Знову почне.

Завивання вітру,

Мелодія та

По грішній землі

Раптом пронесеться.

А коли селище спить,

Скрипка з цвинтаря звучить.

Відкритий кам'яний склеп

Старий, глухий сторож і сліпий,

Але всі думають він

Скрипкою так захоплено.

І сам сторож не знав того,

Хтось сусід у нього.

Жив один музикант,

Він на скрипці грав.

Був у ньому рідкісний талант,

Що народ захоплював.

І на сцені завжди

Померти він мріяв,

Коли смерть побачив,

Коду не дограв.

Цю коду висік хтось на його надгробній плиті

І маестро рік у рік знову грав мелодії ті.

І на сцені завжди

Померти він мріяв,

Коли смерть побачив,

Коду не дограв.

Цю коду висік хтось на його надгробній плиті

І маестро рік у рік знову грав мелодії ті.