Тень 7. Санта Клаус - Король и Шут

За окном всё будто в сказке;

Ночь, сугробы и мороз.

Кот у печки щурит глазки,

Что же Санта нам принёс?

Только пахнет как-то скверно

Из холщёвого мешка,

Щиплет нос неимоверно

От превратного душка,

Дедушка,

Пьян, наверно!

На пороге Санта Клаус!

Вечный символ рождества!

Пусть навеки сгинет хаос,

Люди просят волшебства!

Он рычит и зубы скалит —

Хам в костюме добряка.

И подарки нам не дарит,

Скажем дедушке: «ПОКА!»

Только Санта не уходит,

Злобно на людей глядит.

Хищно он глазами водит,

На кого он так сердит?

Что за вид?

Аж сердце сводит!

На пороге Санта Клаус!

Вечный символ рождества!

Пусть навеки сгинет хаос,

Люди просят волшебства!

Утром кончились петарды,

Мы узнали из газет —

Упыря в костюме Санты

Застрелил интеллигент!

За вікном все ніби в казці;

Ніч, кучугури та мороз.

Кіт у печі жмурить очі,

Що Санта нам приніс?

Тільки пахне якось погано

З полотняного мішка,

Щипле ніс неймовірно

Від зворотного душка,

Дідусь,

П'яний, мабуть!

На порозі Санта Клаус!

Вічний символ Різдва!

Нехай навіки згине хаос,

Люди просять чаклунства!

Він гарчить і зуби скеляти —

Хам у костюмі добряка.

І подарунки нам не дарує,

Скажімо дідусеві: «ПОКИ!»

Тільки Санта не йде,

Злісно на людей дивиться.

Хижно він очима водить,

На кого він так сердить?

Що за вид?

Аж серце зводить!

На порозі Санта Клаус!

Вічний символ Різдва!

Нехай навіки згине хаос,

Люди просять чаклунства!

Вранці скінчилися петарди,

Ми дізналися з газет —

Упиря в костюмі Санти

Застрелив інтелігент!