Тень 13. Вестник - Король и Шут

Сказал он:

Эта тварь приходит ночью

Ровно в три от церкви у холма.

Но я ведь не сошёл ещё с ума,

Не верю в то, что не видал я сам.

Конечно, я подумал - это шутка,

Наверное, одна из тех примет,

Что у людей в течение многих лет

Держали ум во власти предрассудка.

Зажёг я лампу,

Шёл уж третий час,

И в небо поднялось созвездие Льва,

А пламя теплилось уже едва,

Вот три пробило, и огонь погас.

Конечно, я подумал - это шутка

Наверное, одна из тех примет,

Что у людей в течении многих лет

Держали ум во власти предрассудка.

И кто-то осторожно стукнул в дверь,

Весь ужас правды понял я теперь.

Сказав він:

Ця тварюка приходить вночі

Рівно за три від церкви біля пагорба.

Але ж я не збожеволів,

Не вірю в те, що я сам не бачив.

Звичайно, я подумав - це жарт,

Напевно, одна з тих прикмет,

Що у людей протягом багатьох років

Тримали розум у владі забобону.

Засвітив я лампу,

Ішла вже третя година,

І в небо піднялося сузір'я Лева,

А полум'я тепліло вже ледве,

Ось три пробило, і вогонь погас.

Звичайно, я подумав – це жарт

Напевно, одна з тих прикмет,

Що у людей протягом багатьох років

Тримали розум у владі забобону.

І хтось обережно стукнув у двері,

Весь жах правди зрозумів я тепер.