Признание Ловетт - Король и Шут

Волнующий миг, сладкий миг.

Свершилась детская мечта:

Что мы с тобой в мире одни:

Лишь ты, и я, и темнота.

Мне хочется плакать и петь:

И быть с тобой, во тьме с тобой,

А если вдруг явится смерть,

То пусть ее зовут Любовь.

Я столько лет тебя ждала,

Что мне уже не страшно..

Пусть любовь - убийца,

Сердце не боится,

Если ждет любви оно.

Все равно

От нее не скрыться,

Что должно случиться

То случится все равно.

Раз оно.

Суждено.

Я жду этот нежный удар

И не боюсь, я не боюсь:

Достанется мне щедрый дар -

На шее нить кровавых бус.

Холодного лезвия след -

Как отсвет розовой зари,

Кораллово-алый браслет

Мне на прощанье подари!

Я столько лет тебя ждала,

Что мне уже не больно.

Пусть любовь - убийца,

Сердце не боится,

Если ждет любви оно...

Все равно

От нее не скрыться,

Что должно случиться

То случится все равно.

Раз оно.

Суждено.

Я столько лет тебя ждала,

Мне ничего не страшно..

Пусть любовь - убийца,

Сердце не боится,

Если ждет любви оно...

Все равно

От нее не скрыться,

Что должно случиться

То случится все равно.

Все равно

Пусть любовь - убийца,

Сердце не боится,

Если ждет любви оно...

Все равно

От нее не скрыться,

Что должно случиться

То случится все равно.

Раз оно.

Суждено.

Так любовники становятся сообщниками.

Как жить, когда душу сжигает огонь мести?

Суинни идет в храм, но священник лишь подливает в огонь масло:

- Мясник?

Один жалкий толстый мясник?

Смешно!

Виновны все!

И богатые, и бедные, и сытые, и голодные.

Все, кто из трусости или корысти дали втоптать в зловонную грязь любовь, веру и справедливость!

Священник не только отпускает грехи, но и благословляет Суинии на новые убийства.

Яд настоятеля глубоко проник в его душу.

Хвилююча мить, солодка мить.

Здійснилася дитяча мрія:

Що ми з тобою у світі одні:

Лише ти, і я, і темрява.

Мені хочеться плакати та співати:

І бути з тобою, у пітьмі з тобою,

А якщо раптом з'явиться смерть,

То нехай її звуть Любов.

Я стільки років на тебе чекала,

Що мені вже не страшно.

Нехай кохання - вбивця,

Серце не боїться

Якщо чекає на кохання воно.

Все одно

Від неї не втекти,

Що має статися

Те станеться все одно.

Раз воно.

Суджено.

Я чекаю на цей ніжний удар

І не боюся, я не боюся:

Дістанеться мені щедрий дар -

На шиї нитка кривавих намиста.

Холодного леза слід -

Як відсвіт рожевої зорі,

Коралово-червоний браслет

Мені на прощання подаруй!

Я стільки років на тебе чекала,

Що мені вже не боляче.

Нехай кохання - вбивця,

Серце не боїться

Якщо чекає на кохання воно...

Все одно

Від неї не втекти,

Що має статися

Те станеться все одно.

Раз воно.

Суджено.

Я стільки років на тебе чекала,

Мені нічого не страшно.

Нехай кохання - вбивця,

Серце не боїться

Якщо чекає на кохання воно...

Все одно

Від неї не втекти,

Що має статися

Те станеться все одно.

Все одно

Нехай кохання - вбивця,

Серце не боїться

Якщо чекає на кохання воно...

Все одно

Від неї не втекти,

Що має статися

Те станеться все одно.

Раз воно.

Суджено.

Так коханці стають спільниками.

Як жити, коли душу спалює вогонь помсти?

Суїнні йде до храму, але священик лише підливає у вогонь олію:

- М'ясник?

Один жалюгідний товстий м'ясник?

Смішно!

Винні всі!

І багаті, і бідні, і ситі, і голодні.

Всі, хто з боязкості чи корисливості дали втоптати у смердючий бруд любов, віру та справедливість!

Священик не лише відпускає гріхи, але й благословляє Суїнію на нові вбивства.

Отрута настоятеля глибоко проникла в його душу.