Неупокоенный (Ария Тодда) - Король и Шут

Как можно призрачной мечтою греться,

И спать спокойно, глубоко дыша,

Когда от боли в клочья рвется сердце,

И жаждой мести сожжена душа?!

Хотел бы я спокойным сном забыться,

Посметь смеяться и мечтать посметь,

И чтоб на розовом рассвете птицы

Хотя бы пели не про смерть!..

Но...

Тугой удавкой ворот

Сжимает горло мне-е-е...

Покуда мы плывем по воле рока,

Покуда главный не повержен враг,

Косые молнии грозы далекой

Мерцаньем бритвы разрезают мрак.

Когда объято все вокруг бедою,

И промедлению растет цена,

То нам с тобою не найти покоя,

Покуда месть не свершена!

Як можна примарною мрією грітися,

І спати спокійно, глибоко дихаючи,

Коли від болю на шматки рветься серце,

І жагою помсти спалена душа?!

Хотів би я спокійним сном забути,

Посміти сміятися і мріяти посміти,

І щоб на рожевому світанку птахи

Хоч би співали не про смерть!

Але...

Тугим зашморгом воріт

Стискає горло мені-е...

Поки ми пливемо волею року,

Поки головний не повалений ворог,

Косі блискавки грози далекої

Мерехтінням бритви розрізають морок.

Коли охоплено все довкола бідою,

І зволіканню зростає ціна,

То нам з тобою не знайти спокою,

Поки помста не здійснена!