Леший обиделся - Король и Шут

В ночном лесу костер горел,

А у костра усталый дедушка сидел.

Трогал усы, трубку курил,

О чем-то тихо сам с собою говорил.

И в тот же миг раздался крик,

Схватив дубину, поспешил на зов старик.

От боли корчась, парень в кустах лежал,

И озирался и от страха весь дрожал.

Дедушка, милый, спаси меня!

В капкан угодила нога моя!

Но почему в ответ, брови нахмурил дед?

Брови сурово нахмурил дед!

Старик курил и говорил:

Ты мне серьезную обиду причинил.

Как смел ты этой ночью в мой лес ходить?

О страшном лешем так бесстыдно позабыть?!

Дедушка, милый, спаси меня!

В капкан угодила нога моя!

Но почему в ответ, брови нахмурил дед?

Брови сурово нахмурил дед!

Погибель тебя ждет,

Коль ты со мною повстречался!

Ведь больше не живет, тот зверь,

Что в мой капкан попался!

Парень вскочил и помчался прочь,

Дико кричал, проклиная ночь.

Падал одежду рвал, снова вставал бежал.

Вместе с капканом, аж до самого дома!

У нічному лісі багаття горіло,

А біля вогнища втомлений дідусь сидів.

Торкав вуса, люльку курив,

Щось тихо сам із собою говорив.

І в ту ж мить пролунав крик,

Схопивши палицю, поспішив на поклик старий.

Від болю корчачись, хлопець у кущах лежав,

І озирався і від страху весь тремтів.

Дідусю, любий, врятуй мене!

У капкан потрапила нога моя!

Але чому у відповідь, брови насупив дід?

Брови суворо насупив дід!

Старий курив і казав:

Ти мені серйозну образу завдав.

Як ти сміливий цієї ночі в мій ліс ходити?

Про страшного дідька так безсоромно забути?!

Дідусю, любий, врятуй мене!

У капкан потрапила нога моя!

Але чому у відповідь, брови насупив дід?

Брови суворо насупив дід!

Загибель на тебе чекає,

Як ти зі мною зустрівся!

Адже більше не живе, той звір,

Що в мій капкан попався!

Хлопець схопився і помчав геть,

Дико кричав, проклинаючи ніч.

Падав одяг рвав, знову встав біг.

Разом із капканом, аж до самого дому!