Кузнец - Король и Шут

По селу промчался слух,

Будто деду-кузнецу

Ночью выпустили дух,

Дав кувалдой по лицу.

Трудно узнать было его.

От головы не осталось ничего!

Разбирая свою печь,

Кузнец за нею увидал

Панцирь, латы, шлем и меч,

Драгоценным был металл.

Он о таком не думал — не гадал,

А его ученик рядышком стоял.

Знать о находке моей

Не должен никто из людей…

Чтобы людям ничего

Ученик не рассказал,

Задушил кузнец его

И в доспехи заковал.

Туркам кузнец рыцаря продал,

Был очень рад, денежки считал.

Знать о находке моей

Не должен никто из людей…

Но очнулся ученик

У султана во дворце.

Вспомнил парень в тот же миг,

О мерзавце кузнеце.

Латы прочные не снять,

Чувство мести сердце жгло.

Из дворца ему бежать,

Только чудо помогло.

Вряд ли бы кто мог

Представить хоть чуть-чуть,

Как был непрост

Его обратный путь.

Знать о находке моей

Не должен никто из людей…

По селу промчался слух,

Будто деду-кузнецу

Ночью выпустили дух,

Дав кувалдой по лицу.

Вряд ли бы кто мог

Представить хоть чуть-чуть,

Как был непрост

Его обратный путь.

По селу промчала чутка,

Неначе діду-ковалю

Вночі випустили дух,

Давши кувалдою по обличчю.

Важко було впізнати його.

Від голови не залишилося нічого!

Розбираючи свою піч,

Коваль за нею побачив

Панцир, лати, шолом і меч,

Дорогоцінним був метал.

Він про таким не думав — не гадав,

А його учень поряд стояв.

Знати про знахідку мою

Не повинен ніхто з людей…

Щоб людям нічого

Учень не розповів,

Задушив його коваль.

І в доспехи закував.

Туркам коваль лицаря продав,

Був дуже радий, гроші рахував.

Знати про знахідку мою

Не повинен ніхто з людей…

Але опритомнів учень

У султана в палаці.

Згадав хлопець у той момент,

Про мерзотника коваля.

Лати міцні не зняти,

Почуття помсти серце палило.

З палацу йому бігти,

Лише диво допомогло.

Навряд чи б хто міг

Уявити хоч трохи,

Як був непростий

Його дорога назад.

Знати про знахідку мою

Не повинен ніхто з людей…

По селу промчала чутка,

Неначе діду-ковалю

Вночі випустили дух,

Давши кувалдою по обличчю.

Навряд чи б хто міг

Уявити хоч трохи,

Як був непростий

Його дорога назад.