Хозяин таверны - Король и Шут

Добро пожаловать, друзья, в таверну мою,

Я на ночь комнаты сдаю, вы здесь как в раю.

А и если у вас в карманах денежки звенят —

Вам буду я рад, гостям я выпить подаю,

От них чего-то узнаю.

R: Таверна, что в глуши лесной,

Ждёт народ честной.

Гость мой дорогой,

Не шути со мной!

Жена-красавица готова всех обслужить,

И накормить и напоить и спать уложить.

Богом клянусь, она святая у меня,

Совсем не то, что я.

Я брошу вслед вам хитрый взгляд,

Моей жене здесь каждый рад.

R: Тот Же И Если гость своею шкурою дорожит,

Не посягнёт на то, что мне принадлежит.

Милой жене не скрыться от настырных глаз,

Мне стыдно за вас.

Да что ж теперь не мыться ей и сажей вымазаться всей!

R: Тот Же Что за люди нынче у нас,

И удивляюсь я всякий раз.

Их приютил я на ночь и угощал,

Но ведь жену им не обещал!

ПАЛЕЦ НА КУРОК, ИЗ СТВОЛА ДЫМОК,

ТЫ ПРИЯТЕЛЬ — ВОР!

КОНЧЕН РАЗГОВОР.

Ласкаво просимо, друзі, в таверну мою,

Я на ніч кімнати здаю, ви тут як враю.

А і якщо у вас у кишенях грошики дзвенять —

Вам буду я, гостям я випити подаю,

Від них чогось дізнаюся.

R: Таверна, що в глушині лісової,

Чекає на народ чесної.

Гість мій любий,

Не жартуй зі мною!

Дружина-красуня готова всіх обслужити,

І нагодувати і напоїти і спати укласти.

Богом клянуся, вона свята у мене,

Зовсім не те, що я.

Я кину вслід вам хитрий погляд,

Моїй дружині тут кожен радий.

R: Той А І Якщо гість своєю шкурою дорожить,

Не посягне на те, що мені належить.

Милий дружині не сховатися від настирних очей,

Мені соромно за вас.

Так, що тепер не митися їй і садом вимазатися всією!

R: Той, Що за люди нині у нас,

І дивуюся я щоразу.

Їх притулив я на ніч і пригощав,

Але ведь дружину їм не обіцяв!

ПАЛЕЦЬ НА КУРОК, З СТВОЛА ДИМОК,

ТИ ПРИЄМНИК — ЗЛОДІЙ!

КІНЧЕНИЙ РОЗМОВ.