Инквизитор - Король и Шут

Застыли каменные стены подземелья,

Слышны повсюду крики ужаса и плач,

Шептал под нос себе мужик, дрожа с похмелья

-«В моём лице теперь у Бога есть палач!»

Седой монах с крестом и в чёрном одеянии,

Спустившись с факелом в темницу, произнёс:

-«Все, кто здесь есть, должны испытывать страдания!

Я слышу Бога, он желает ваших слёз!»

Ненавижу смех!

Ненавижу смех!

Зов плотских утех!

Люди, вы теряете веру —

Это смертный грех!

Припев:

Если спросишь, я тут при чём!

Я караю Божьим мечом!

Веры нет, ты предал её!

Горе в том твоё!

Плоть — она глупа!

Словно скорлупа!

Злом бессмертный дух насыщая

Божьего раба.

Припев:

Если спросишь, я тут при чём!

Я караю, Божьим мечом!

Веры нет, ты предал её!

Горе в том твоё!

Люди, верьте нам!

Плахам и кострам!

Только боль и только страданья

Помогают вам!

Припев:

Если спросишь, я тут при чём!

Я караю, Божьим мечом!

Веры нет, ты предал её!

Горе в том твоё!

Припев:

Если спросишь, я тут при чём!

Я караю, Божьим мечом!

Веры нет, ты предал её!

Горе в том твоё!

Но признаться я могу лишь себе одному!

Их страданья — тщеславию дань моему,

Каждой ночью истязаю кнутом свою плоть,

Только похоть я никак не могу побороть!

Застигли кам'яні стіни підземелля,

Чути всюди крики жаху і плач,

Шептав під ніс собі мужик, тремтячи з похмілля

-«У моєму обличчі тепер у Бога є кат!»

Сивий монах з хрестом і в чорному одязі,

Спустившись з факелом в темницю, сказав:

-«Всі, хто тут є, повинні зазнавати страждань!

Я чую Бога, він бажає ваших сліз!

Ненавиджу сміх!

Ненавиджу сміх!

Поклик тілесних втіх!

Люди, ви втратите віру

Це смертний гріх!

Приспів:

Якщо запитаєш, я тут при чому!

Я караю Божим мечем!

Віри немає, ти віддав її!

Горе в тому твоє!

Плоть — вона дурна!

Немов шкаралупа!

Злом безсмертний дух насичуючи

Божий раб.

Приспів:

Якщо запитаєш, я тут при чому!

Я караю, Божим мечем!

Віри немає, ти віддав її!

Горе в тому твоє!

Люди, вірте нам!

Плахам і багаттям!

Тільки біль і тільки страждання

Допомагають вам!

Приспів:

Якщо запитаєш, я тут при чому!

Я караю, Божим мечем!

Віри немає, ти віддав її!

Горе в тому твоє!

Приспів:

Якщо запитаєш, я тут при чому!

Я караю, Божим мечем!

Віри немає, ти віддав її!

Горе в тому твоє!

Але признатися я можу лише собі одному!

Їхні страждання — марнославство данина моєму,

Щоночі мучу батогом своє тіло,

Тільки хіть я не можу побороти!