Бунтарь - Король и Шут

Авантюрист,

Прирожденный артист

И убежденный

Поэт — анархист,

Он для толпы

Вдохновителем был,

В жизни с пути

Своего не сходил.

Не врал себе сроду,

И думал он так:

«Люблю я свободу,

Система — мой враг!»

Нет жизни от

Произвола властей,

И от чиновников

Разных мастей!

Лишь нить везения

Оборвалась —

На анархиста

Управа нашлась.

Припев:

В четырех стенах очень просто заблудиться,

Замедляя жизни бег.

Не поймет его правды мрачная больница,

Он для них не человек.

С привычным мне миром

Разорвана связь.

Смотрю в эти лица

И чувствую грязь.

С системой я биться

Готовлюсь, смеясь,

С безумием слиться,

Уже не боясь.

Жизнь теряет свой смысл,

Всюду замкнутый круг:

Безнадега, фигуры

В халатах вокруг.

Как ломаются люди

Видали они.

Были тут и мыслители

И бунтари.

Припев:

В четырех стенах очень просто заблудиться,

Замедляя жизни бег.

Не поймет его правды мрачная больница,

Он для них не человек.

В четырех стенах очень просто заблудиться,

Замедляя жизни бег.

Не поймет его правды мрачная больница,

Он для них не человек.

В одной я палате с душевнобольными.

Я их понимаю, я сблизился с ними.

Хочу революцию сделать в больнице,

Но как оживить обреченные лица?!

Увязло во времени мертвое царство.

Я духом борьбы наполняю пространство,

Но каждую ночь мне становится жутко

От мысли, что можно лишиться рассудка.

Протест — объективен, успех наш — возможен,

И каждый, кто травит нас — будет низложен.

И те, кто всегда отдают здесь приказы,

Безумны не меньше — заметил я сразу.

Бросаю я вызов всей этой напасти,

Лелеющей факт своей мелочной власти!

Бросаю я вызов всей этой напасти,

Лелеющей факт своей мелочной власти!

Авантюрист,

Вроджений артист

І переконаний

Поет - анархіст,

Він для натовпу

Натхненником був,

У житті з шляху

Свого не сходив.

Не брехав собі,

І думав він так:

«Люблю я свободу,

Система — мій ворог!»

Немає життя від

Свавілля влади,

І від чиновників

Різних мастей!

Лише нитка везіння

Обірвалася|

На анархіста

Управа знайшлася.

Приспів:

У чотирьох стінах дуже просто заблукати,

Сповільнюючи життя бігу.

Не зрозуміє його правди похмура лікарня,

Він для них не людина.

Зі звичним мені світом

Розірвано зв'язок.

Дивлюся в ці особи

І відчуваю бруд.

З системою я битися

Готуюся, сміючись,

З безумством злитися,

Вже не боячись.

Життя втрачає свій сенс,

Всюди замкнене коло:

Безнадія, постаті

У халатах навколо.

Як ламаються люди

Бачили вони.

Були тут і мислителі

І бунтарі.

Приспів:

У чотирьох стінах дуже просто заблукати,

Сповільнюючи життя бігу.

Не зрозуміє його правди похмура лікарня,

Він для них не людина.

У чотирьох стінах дуже просто заблукати,

Сповільнюючи життя бігу.

Не зрозуміє його правди похмура лікарня,

Він для них не людина.

В одній я палаті з душевнохворими.

Я їх розумію, я зблизився з ними.

Хочу революцію зробити в лікарні,

Але як оживити приречені особи?!

Зав'язнуло в часі мертве царство.

Я духом боротьби наповнюю простір,

Але щоночі мені стає страшно

Від думки, що можна втратити розум.

Протест — об'єктивний, успіх наш — можливий,

І кожен, хто труїть нас, буде скинутий.

І ті, хто завжди віддають тут накази,

Божевільні не менші—помітив я відразу.

Кидаю я виклик всієї цієї напасті,

Пекучою факт своєї дріб'язкової влади!

Кидаю я виклик всієї цієї напасті,

Пекучою факт своєї дріб'язкової влади!