Бродяга и старик - Король и Шут

Ступил бродяга на крыльцо и постучался в дверь.

Гостям я рад!

- сказал старик, - Но, парень, мне не верь!

Ты будешь сыт и отдохнешь у деда на печи.

Должно быть, дед, ты это врешь!

Ну, милый, не взыщи!

Бродяга сел на жесткий стул: Четвертый день в пути!

Ты, дед, со мною не шути, согрей и приюти!

Не смею гостю отказать, что хочешь - то проси!

А лучше в погреб полезай, картошки принеси!

"Я стар, ходить мне тяжело" - сказал он парню вслед.

Закрылась дверь, и в тот же миг расхохотался дед.

Очнувшись в погребе сыром, бродяга застонал.

Об пол гранитный головой он с лестницы упал!

В комнате тепло, уютно, всюду чистота!

Хочет дед себе устроить праздник!

Из под стула достает он черного кота:

"Как дела, усатый мой проказник!"

И кровь стекает по лицу из ссадины на лбу.

Но почему привязан он веревками к столбу?

"Ты не умрешь" - сказал старик, затачивая нож.

Но парень опустил глаза, он понял - это ложь...

В комнате тепло, уютно, всюду чистота!

Хочет дед себе устроить праздник!

Из под стула достает он черного кота:

"Как дела, усатый мой проказник!"

Ступив бродяга на ганок і постукав у двері.

Гостям я радий!

- сказав старий. - Але, хлопче, мені не вір!

Ти будеш ситий і відпочинеш у діда на печі.

Мабуть, діду, ти це брешеш!

Ну, любий, не знайди!

Бродяга сів на жорсткий стілець: Четвертий день у дорозі!

Ти, діду, зі мною не жартуй, зігрій і притулок!

Не смію гостю відмовити, що хочеш - то проси!

А краще в льох лізь, картоплі принеси!

"Я старий, ходити мені важко" - сказав він хлопцеві слідом.

Зачинилися двері, і в ту ж мить розреготався дід.

Прокинувшись у льоху сиром, бродяга застогнав.

Об підлогу гранітний головою він зі сходів упав!

У кімнаті тепло, затишно, всюди чистота!

Хоче дід собі влаштувати свято!

З-під стільця дістає він чорного кота:

"Як справи, вусатий мій пустун!"

І кров стікає по обличчю з садна на лобі.

Але чому він прив'язаний мотузками до стовпа?

"Ти не помреш" - сказав старий, заточуючи ніж.

Але хлопець опустив очі, він зрозумів - це брехня.

У кімнаті тепло, затишно, всюди чистота!

Хоче дід собі влаштувати свято!

З-під стільця дістає він чорного кота:

"Як справи, вусатий мій пустун!"