Зазеркалье - КняZz

Я знал, что ты в ту ночь не умерла —

Тебя забрали зеркала.

Такие дела.

Я неспроста так думал по ночам,

Подсвечник ставил к зеркалам.

Ты шла к свечам.

Хотел тебя рукой коснуться, но

Ладонью трогал лишь стекло.

Трогал стекло.

Не слышал голос — по губам читал,

Но только ничего, увы, не разбирал.

Припев:

Опять ты смотришь на меня из Зазеркалья,

Окно в твой новый мир — отшельником лечу.

Ни с кем на свете не делился нашей тайной,

Лишь наедине с тобою жизнь моя течет.

Мир Зазеркалья роковой сюжет

Из тьмы воссоздал для моих преклонных лет.

Седел мой волос, а твои года

Из жизни вычитались раз и навсегда.

Припев:

Пусть время книгу жизни всю перелистает,

Близки как прежде мы, невзгодам вопреки.

Пред зеркалом старик подсвечник вновь поставит,

Ребенок прибежит смотреть на огоньки.

Я знав, що ти в ту ніч не померла —

Тебе забрали дзеркала.

Такі справи.

Я недарма так думав по ночами,

Свічник ставив до дзеркал.

Ти йшла до свічок.

Хотів тебе рукою торкнутися, але

Долонею чіпав лише скло.

Торкав скло.

Не чув голос — по губах читав,

Але тільки нічого, на жаль, не розбирав.

Приспів:

Знову ти дивишся на мені із Задзеркалля,

Вікно в твій новий світ — пустельником лікую.

Ні с ким на світі не ділився нашою таємницею,

Лише наодинці з тобою життя моє тече.

Світ Задзеркалля фатальний сюжет

З темряви відтворив для моїх похилого віку.

Сідів моє волосся, а твої роки

З життя вичиталися раз і назавжди.

Приспів:

Нехай час книгу життя всю перегортає,

Близькі як колись ми, негаразди всупереч.

Перед дзеркалом старий свічник знову поставить,

Дитина прибіжить дивитися на вогники.