Пассажир - КняZz

Всё больше сумерки сгущались,

И я в окне уже не видел ничего.

Мы с собеседником общались,

Но вскоре вздрогнул я —

А всё из-за того,

Что никого нет около меня —

И я один при свете фонаря,

Один при свете фонаря.

Припев:

Кто тот странный пассажир полуночного экспресса?

Мглы зловещая завеса скрывала этот мир.

Он говорил, я — выходил, курил, скучал —

И что-то отвечал ему без интереса;

Без интереса, без интереса!

Помилуй Бог, я сам с собою

Затеял этот беспредметный разговор.

Я стал пенять на паранойю,

Такого не было со мною до сих пор.

Но, чёрт возьми!

Он снова говорит,

О том, что больше сердце не болит;

И что прошёл радикулит!

Припев:

Кто тот странный пассажир полуночного экспресса?

Мглы зловещая завеса скрывала этот мир.

Он говорил, я — выходил, курил, скучал —

И что-то отвечал ему без интереса;

Без интереса, без интереса!

Воскликнул я: «Ты призрак, или нет?»

Из прошлого столетия билет,

Из тьмы на стол упал в ответ.

Припев:

Кто тот странный пассажир полуночного экспресса?

Мглы зловещая завеса скрывала этот мир.

Он говорил, я — выходил, курил, скучал —

И что-то отвечал ему без интереса;

Без интереса, без интереса!

Все більше сутінки густішали,

І я в вікні вже не бачив нічого.

Ми зі співрозмовником спілкувалися,

Але незабаром здригнувся я—

А все через те,

Що нікого немає біля мене —

І я один при світлі ліхтаря,

Один при світлі ліхтаря.

Приспів:

Хто той дивний пасажир експресу?

Мла зловісна завіса приховувала цей світ.

Він говорив, я — виходив, курив, нудьгував —

І щось відповідав йому без інтересу;

Без інтересу, без інтересу!

Помилуй Бог, я сам з собою

Затіяла ця безпредметна розмова.

Я став нарікати на параною,

Такого не було зі мною досі.

Але, чорт забирай!

Він знову каже,

Про те, що більше серце не болить;

І що пройшов радикуліт!

Приспів:

Хто той дивний пасажир експресу?

Мла зловісна завіса приховувала цей світ.

Він говорив, я — виходив, курив, нудьгував —

І щось відповідав йому без інтересу;

Без інтересу, без інтересу!

Вигукнув я: «Ти примара, чи ні?»

З минулого століття квиток,

З темряви на стіл впав у відповідь.

Приспів:

Хто той дивний пасажир експресу?

Мла зловісна завіса приховувала цей світ.

Він говорив, я — виходив, курив, нудьгував —

І щось відповідав йому без інтересу;

Без інтересу, без інтересу!