Волчица - КняZz

Хоть местные жители в страхе молчат,

Тайну узнал я про древний обряд;

И про властителей этих земель —

Тех, в ком есть сила зверей.

Вой в полнолуние — тревожный знак,

Волчья тропа уходила во мрак.

Шёл без двустволки я, и без огня —

Стая встречала меня.

Припев:

Слышишь, ветер плачет словно?

Видишь, тучи на Луне!

Сгинешь ли во мгле безмолвно;

Выйдешь ли на встречу мне, мне…

Моя любовь — вызов смерти волкам.

Повод не нужен, чтоб глотки врагам

Драть, — только ты надо мной взяла власть;

В полночь — животная страсть.

Все эти годы ведомый судьбой,

По зову крови я шёл за тобой.

И когда, ближе мне стала земля —

Стая признала меня.

Припев:

Слышишь, ветер плачет словно?

Видишь, тучи на Луне!

Сгинешь ли во мгле безмолвно;

Выйдешь ли на встречу мне, мне…

Слышишь, ветер плачет словно?

Видишь, тучи на Луне!

Сгинешь ли во мгле безмолвно;

Выйдешь ли на встречу мне, мне…

Хоч місцеві жителі у страху мовчать,

Таємницю дізнався я про стародавній обряд;

І про володарів цих земель —

Тих, у кому є сила звірів.

Вій у повнолуння — тривожний знак,

Вовча стежка йшла в темряву.

Ішов без двостволки я, і без вогню

Зграя зустрічала мене.

Приспів:

Чуєш, вітер плаче наче?

Бачиш, хмари на Місяці!

Згинеш чи в темряві безмовно;

Вийдеш або на зустріч мені, мені...

Моє кохання — виклик смерті вовкам.

Привід не потрібен, щоб горлянки ворогам

Драти, — тільки ти над мною взяла владу;

Опівночі — тваринна пристрасть.

Всі ці роки ведений долею,

За покликом крові я йшов за тобою.

І коли ближче мені стала земля —

Зграя визнала мене.

Приспів:

Чуєш, вітер плаче наче?

Бачиш, хмари на Місяці!

Згинеш чи в темряві безмовно;

Вийдеш або на зустріч мені, мені...

Чуєш, вітер плаче наче?

Бачиш, хмари на Місяці!

Згинеш чи в темряві безмовно;

Вийдеш або на зустріч мені, мені...