Один, как тень - КняZz

С петлёй на шее вдруг он очнулся во мгле,

И карты вокруг на залитом ромом ковре.

Из пиджака записку вытащил он, свой почерк не без труда смог прочесть,

Я свою жизнь сегодня ставлю на кон, она последнее, что у меня есть!

Вновь один, как тень, один, как тень, среди камней надгробных,

Он четвёртый день, четвёртый день, искал себе подобных.

Смотрел, на диск он и столь нелепый итог,

Своей дрянной судьбы он представить не мог.

Ангелам явно наплевать на него, но он и чёрта повстречать был бы рад.

Что же за смерть, такая нет ничего, ни света божьего, ни адских врат!

Вновь один, как тень, один, как тень, среди камней надгробных,

Он четвёртый день, четвёртый день, искал себе подобных.

Вновь один, как тень, один, как тень, среди камней надгробных,

Он четвёртый день, четвёртый день, искал себе подобных.

Загнал себя с угол и выхода нет, проигрывать надо уметь.

Грозила нещадно, послав сотни бед, судьбы роковая плеть

И больно смотреть как в ночи воронье стремится в который раз

К проклятому дому, где тело твоё застыло и взор угас.

Вновь один, как тень, один, как тень, среди камней надгробных,

Он четвёртый день, четвёртый день, искал себе подобных.

З петлею на шиї раптом прокинувся в темряві,

І карти навколо на залитому ромом килимі.

З піджака записку витяг він, свій почерк не легко зміг прочитати,

Я своє життя сьогодні ставлю на кон, воно останнє, що я маю!

Знову один, як тінь, один, як тінь, серед каміння надгробного,

Він четвертий день, четвертий день шукав собі подібних.

Дивився, на диск він і такий безглуздий результат,

Своєї поганої долі він уявити не міг.

Ангелам явно начхати на нього, але він і чорта зустріти був би радий.

Що ж за смерть, така немає нічого, ні світла божого, ні пекельної брами!

Знову один, як тінь, один, як тінь, серед каміння надгробного,

Він четвертий день, четвертий день шукав собі подібних.

Знову один, як тінь, один, як тінь, серед каміння надгробного,

Він четвертий день, четвертий день шукав собі подібних.

Загнав себе з кут і виходу нема, програвати треба вміти.

Погрожувала нещадно, пославши сотні бід, долі фатальна батіг

І боляче дивитися як у ночі вороння прагне вкотре

До проклятого будинку, де твоє тіло застигло і погляд згас.

Знову один, як тінь, один, як тінь, серед каміння надгробного,

Він четвертий день, четвертий день шукав собі подібних.