Эпилог - КняZz

Я более не верю, что смогу,

Избавиться от этого проклятья.

Я должен был убить еще в зачатие,

Попытки к сердцу твоему приблизиться.

И в шаге от безумия,

Ты создавала Город своих грез.

Теперь, увы, твоих не хватит слез!

Что б затушить пожар и в полналуние,

Стремглав бегу, что бы все оставить в прошлом.

Но вновь спасение мое стало невозможным,

Я словно жертва колдовских зловещих пут,

И все дороги вновь к руинам тем ведут.

Я більше не вірю, що зможу,

Позбутися цього прокляття.

Я мав убити ще в зачаття,

Спроби до твоєму серцю наблизитися.

І в кроці від божевілля,

Ти створювала Місто своїх мрій.

Тепер, на жаль, твоїх не вистачить сліз!

Що б загасити пожежу і в повню,

Стрімголов бігу, що все залишити в минулому.

Але знову порятунок мій став неможливим,

Я немов жертва чаклунських зловісних пут,

І всі дороги знову до руїн тим ведуть.