Актриса - КняZz

За то что я двуличен был себя корю порой,

Одной счастливый миг дарил, затем бежал к другой.

Актриса бедная моя обманута судьбой

Вела, на сердце боль храня, к развязке роковой.

В её бокале найден яд, я с горя той зимой

Пошёл куда глаза глядят, покинув край родной,

Но разорвать порочный круг не удалось опять,

Красавиц много стало вдруг мне сердце искушать.

Припев:

Когда она играла восхищался зал, но зря мне доверяла — я не идеал.

Дал бы Бог мне жизнь вторую с ней бы прожил как в раю я

И клянусь, как пёс бы верным стал.

Бокал, как смерти талисман имел один финал,

Мой каждый следующий роман, я почерк узнавал.

Манеры те же, тот же взгляд, на всех один сюжет:

Любовь и боль, вино и яд, в чем кроется секрет?

Припев:

Когда она играла восхищался зал, но зря мне доверяла — я не идеал.

Дал бы Бог мне жизнь вторую с ней бы прожил как в раю я

И клянусь, как пёс бы верным стал.

Её театр стал моей смертельной западнёй,

Платил невинной жизнью ей за каждый выбор свой

И как костюм очередной, надев чужую плоть

Актриса всюду шла за мной, спаси меня, Господь!

Припев:

Когда она играла восхищался зал, но зря мне доверяла — я не идеал.

Дал бы Бог мне жизнь вторую с ней бы прожил как в раю я

И клянусь, как пёс бы верным стал.

За то що я дволичний був себе кору часом,

Однією щасливу мить дарував, потім біг до другої.

Актриса бідна моя обдурена долею

Вела, на серце біль зберігаючи, до розв'язки фатальної.

У ї бокалі знайдено отруту, я з горя тієї зими

Пішов куди очі дивляться, покинувши рідний край,

Але розірвати порочне коло не вдалося знову,

Красунь багато стало раптом мені серце спокушати.

Приспів:

Коли вона грала захоплювався зал, але даремно мені довіряла — я не ідеал.

Далі Бог мені життя друге з неї прожив як враю я

І клянуся, як пес би вірним став.

Келих, як смерті талісман мав один фінал,

Мій кожен наступний роман, я почерк дізнавався.

Манери теж, той погляд, на всіх один сюжет:

Любов і боль, вино і отрута, в чому криється секрет?

Приспів:

Коли вона грала захоплювався зал, але даремно мені довіряла — я не ідеал.

Далі Бог мені життя друге з неї прожив як враю я

І клянуся, як пес би вірним став.

Її театр став моєю смертельною пасткою,

Платив невинним життям їй за кожен вибір свій

І як костюм черговий, одягнувши чуже тіло

Актриса всюди йшла за мною, спаси мене, Господи!

Приспів:

Коли вона грала захоплювався зал, але даремно мені довіряла — я не ідеал.

Далі Бог мені життя друге з неї прожив як враю я

І клянуся, як пес би вірним став.