Путь в никуда - Кипелов

Вспышка в темноте, яркий свет в глазах,

Я ослеп на миг.

Кто-то так хотел разбудить мой страх,

Разбудить мой крик.

Снова все мои желанья, что я сжег дотла,

Оживают и зовут меня

Я все время плыл по теченью дней,

Были сном мечты.

Но мираж ожил: словно жадный зверь

Появилась ты.

Я твое дыханье слышу за своей спиной,

Только ветер глушит голос мой!

Путь в никуда.

Я кричу, но мне в ответ ни слова.

Путь в никуда.

Из-под ног моих уходит земля.

Путь в никуда.

Я искал к тебе пути иного.

Путь в никуда.

Ничего уже исправить нельзя.

«Для героев — рай, ад — для дураков»,

Я — такой, как есть.

Осветил мне грань, где легко пропасть

Выстрел в темноте.

Голоса грозы все громче, все трудней дышать

На свободу просится душа!

Пусть душа моя кричит от боли,

Пусть в глазах стоит густой туман,

Лучше камнем вниз, чем жить по чьей-то воле.

Этот путь я выбрал сам.

Снова все мои желанья, что я сжег дотла

Оживают и ведут меня

Спалах у темряві, яскраве світло в очах,

Я сліпий на мить.

Хтось так хотів розбудити мій страх,

Розбудити мій крик.

Знову всі мої бажання, що я спалив вщент,

Оживають і кличуть мене

Я весь час плив за протягом днів,

Були сном мрії.

Але міраж ожив: неначе жадібний звір

З'явилася ти.

Я твоє дихання чую за своєю спиною,

Тільки вітер глушить мій голос!

Шлях в нікуди.

Я кричу, але мені у відповідь ні слова.

Шлях в нікуди.

З-під моїх ніг виходить земля.

Шлях в нікуди.

Я шукав до тебе шляху іншого.

Шлях в нікуди.

Нічого вже не можна виправити.

«Для героїв - рай, пекло - для дурнів»,

Я— такий, як є.

Освітив мені грань, де легко пропасти

Постріл у темряві.

Голоси грози все голосніше, все важче дихати

На свободу проситься душа!

Нехай душа моя кричить від болю,

Нехай у очах стоїть густий туман,

Краще каменем вниз, ніж жити з чиєїсь волі.

Цей шлях я вибрав сам.

Знову всі мої бажання, що я спалив вщент

Оживають і ведуть мене