Наважденье - Кипелов

Рассвет еще далек,

Но тает грим любви,

Усталость вижу и смятенье,

Взглянув в глаза твои.

При свете ты – никто

И растворишься с новым днем,

Одна, но против всех течений,

Быть вне закона – твой закон.

Играть в твою игру

И разрушать себя,

Я не хочу рубить на части

Свой мир и собственное я,

Но словно яд во мне

Твой танец тысячи ночей,

Ты топишь в них мечту о сказке,

Боясь остаться вдруг ничьей.

Одно мгновенье, короткий миг -

Острее боли твой прощальный крик.

Каждый рассвет

Ты исчезаешь в поднебесье,

Каждую ночь

Как наважденье, мчишься ко мне.

Не удержать тебя,

Тебе не объяснить,

Что ненавидеть слишком просто,

Трудней любить такую жизнь.

Ты станешь пылью звезд,

Ступенью в мрачный ад,

Как от удара, дрогнет воздух,

И птицы в полночь закричат.

В окне на Запад не гаснет свет.

Ты будешь знать – я помню о тебе.

Каждый рассвет

Ты исчезаешь в поднебесье,

Каждую ночь

Как наважденье, мчишься ко мне.

Я вижу - снова горит Восток:

Все повторится, лишь наступит срок.

Каждый рассвет

Ты исчезаешь в поднебесье,

Каждую ночь

Как наважденье, мчишься ко мне.

Каждый рассвет

Ты исчезаешь в поднебесье,

Каждую ночь

Как наважденье, мчишься ко мне.

Каждый рассвет

Каждую ночь

Світанок ще далекий,

Але тане грим кохання,

Втома бачу і сум'яття,

Поглянувши у твої очі.

При світлі ти – ніхто

І розчинишся з новим днем,

Одна, але проти всіх течій,

Бути поза законом – твій закон.

Грати у твою гру

І руйнувати себе,

Я не хочу рубати на частини

Свій світ та власне я,

Але немов отрута в мені

Твій танець тисячі ночей,

Ти топиш у них мрію про казку,

Боячись залишитися раптом нічиєю.

Одна мить, коротка мить -

Гостріший за біль твій прощальний крик.

Кожен світанок

Ти зникаєш у піднебессі,

Кожну ніч

Як наслання, мчиш до мене.

Чи не втримати тебе,

Тобі не пояснити,

Що ненавидіти надто просто,

Важче любити таке життя.

Ти станеш пилом зірок,

Ступінню в похмуре пекло,

Як від удару, здригнеться повітря,

І птахи опівночі закричать.

У вікні на Захід не гасне світло.

Ти знатимеш – я пам'ятаю про тебе.

Кожен світанок

Ти зникаєш у піднебессі,

Кожну ніч

Як наслання, мчиш до мене.

Я бачу – знову горить Схід:

Все повториться, лише настане термін.

Кожен світанок

Ти зникаєш у піднебессі,

Кожну ніч

Як наслання, мчиш до мене.

Кожен світанок

Ти зникаєш у піднебессі,

Кожну ніч

Як наслання, мчиш до мене.

Кожен світанок

Кожну ніч