На распутье - Кипелов

Жить в эпоху

Великих перемен

И врагу своему не желай.

Мир словно порох,

Умов опасный крен,

На дыбы встала даже земля,

Словно конь, не желающий знать

Жесткой плети ковбоя,

Мчится к бездне,

Закусив удила.

Нас на скалы несет,

Верим в новый восход,

Умирает надежда последней,

Время есть до конца.

Может там, в небесах,

Отзовутся и вспомнят о нас.

Эта часть суши,

Что названа шестой —

Полигон тупиковых идей.

Дал нашим душам

Сам Бог такой настрой

Что мы выстоим здесь и везде.

Мы живем, удивляясь себе,

Оседлав вольный ветер,

Воскрешая,

И вздымая на крест!

Нас на скалы несет,

Верим в новый восход,

Умирает надежда последней,

Время есть до конца.

Может там, в небесах,

Отзовутся и вспомнят о нас.

Все дороги

Не сходятся в одну,

И у прошлого множество лиц.

У камня на распутье

Мы выбираем ту,

По которой сложнее идти.

И врагу своему не желай

Жить в эпоху такую

Потрясений

И крутых перемен!

Нас на скалы несет,

Верим в новый восход,

Умирает надежда последней,

Время есть до конца.

Может там, в небесах,

Отзовутся и вспомнят о нас.

Нас на скалы несет,

Верим в новый восход,

Умирает надежда последней,

Время есть до конца.

Может там, в небесах,

Отзовутся и вспомнят о нас.

Жити в епоху

Великих змін

І ворогові своєму не бажай.

Світ ніби порох,

Умов небезпечний крен,

На диби встала навіть земля,

Немов кінь, що не бажає знати

Жорсткого батога ковбоя,

Мчить до безодні,

Закусивши вудила.

Нас на скелі несе,

Віримо у новий схід,

Вмирає надія останньої,

Час є до кінця.

Може там, у небесах,

Відгукнуться і згадають про нас.

Ця частина суші,

Що названа шостою

Полігон тупикових ідей.

Дав нашим душам

Сам Бог такий настрій

Що ми вистоємо тут та скрізь.

Ми живемо, дивуючись собі,

Осідлавши вільний вітер,

Воскресаючи,

І здіймаючи на хрест!

Нас на скелі несе,

Віримо у новий схід,

Вмирає надія останньої,

Час є до кінця.

Може там, у небесах,

Відгукнуться і згадають про нас.

Всі дороги

Не сходяться в одну,

І у минулого багато осіб.

У каменя на роздоріжжі

Ми вибираємо ту,

Якою складніше йти.

І ворогові своєму не бажай

Жити в епоху таку

Потрясінь

І крутих змін!

Нас на скелі несе,

Віримо у новий схід,

Вмирає надія останньої,

Час є до кінця.

Може там, у небесах,

Відгукнуться і згадають про нас.

Нас на скелі несе,

Віримо у новий схід,

Вмирає надія останньої,

Час є до кінця.

Може там, у небесах,

Відгукнуться і згадають про нас.