Un art assez difficile - Juliette Gréco

La vie est un mélange assez subtil

Quelques gouttes de sang, un doigt d' chlorophylle

Qui se mélangent dans les odeurs de la ville

Pour ensuite s'écouler comme de la résine

Tu le sais bien

Tout ne tient qu'à un fil

Qu’il soit d' nylon, de soie, d' crinoline

Je le sais bien

J’ai passé tant de deals

Je ne suis plus qu’une simple héroïne

La vie est un art parfois très difficile

Que l’on pétrit un peu comme de l’argile

Elle s’avère parfois tellement indocile

Qu’elle soit au féminin ou bien masculine

Tu le sais bien

Je n' suis pas si facile

J’ai emprunté la route des cimes

J’ai dansé tant de fois

Au bord de l’abîme

Je m' suis accrochée à l’adrénaline

La vie peut parfois avoir des coups de spleen

Quand sa pupille se fait soudain si féline

Elle aperçoit alors, elle s’imagine

Toutes les belles choses que l’on assassine

Tu le sais bien

Je manque de discipline

Je suis la femme parfois androgyne

Je n’ai jamais été une figurine

À ce jeu-là, je serai jamais encline

La vie n’est qu’une toute petite machine

C’est un peu ça qui, malgré tout, me fascine

Elle s’embrasse, elle se transmet, se contamine

Dans le sourire d’une petite gamine

Tu le sais bien

Je me fais de la bile

Pour mon amour si fidèle, inutile

Nos vies ne devraient jamais se finir

Dans un triste et magnifique champ de ruines

La vie est un art vraiment très difficile

Tu le sais bien

Tout ne tient qu'à un fil

Життя - це досить тонка суміш

Кілька крапель крові, палець хлорофілу

Ця суміш у запахах міста

Потім течуть, як смола

Ви це добре знаєте

Це все висить на волосині

Будь то нейлон, шовк, кринолін

Я це добре знаю

Я зробив так багато угод

Я більше не герой

Життя часом дуже важке мистецтво

Замісили, як глину

Іноді вона виявляється такою нездатною

Чи жіночий, чи чоловічий

Ви це добре знаєте

Мені не так легко

Я пішов дорогою на вершини

Я танцював стільки разів

На краю прірви

Я підхопився адреналіном

Життя іноді може отримати селезінку

Коли її зіниця раптом стає такою котячою

Тоді вона бачить, уявляє

Все те прекрасне, що ми вбиваємо

Ви це добре знаєте

Мені бракує дисципліни

Я іноді андрогінна жінка

Я ніколи не був фігуркою

До цієї гри я ніколи не буду схильний

Життя - це лише маленька машинка

Це трохи мене, незважаючи ні на що, захоплює

Вона цілує, вона передає, вона заражає

В усмішці маленької дитини

Ви це добре знаєте

я розлючений

За моє кохання таке вірне, марне

Наше життя ніколи не повинно закінчуватися

У сумному і красивому полі руїн

Життя - дуже і дуже важке мистецтво

Ви це добре знаєте

Це все висить на волосині