La place aux ormeaux - Juliette Gréco

En trente-neuf, cette année-là

On commençait de faire la guerre

Moi, j'étais trop petite, je ne comprenais pas

Ce que c'était la guerre

Je regardais les fleurs et l’eau de la rivière

Ou je jouais aux caches sur la place aux ormeaux

Sur la place aux ormeaux

Il n’y avait plus de fêtes, plus de bals populaires

Il n’y avait plus qu' des vieux sur la place aux ormeaux

Sur la place aux ormeaux

On prenait Radio Londres en cachette, derrière

L’ombre de nos rideaux

Tandis qu’on découpait la France en deux morceaux

Et puis, ce fut enfin

L’année quarante-cinq

En quarante-cinq, cette année-là

On finissait de faire la guerre

Moi, qui avais grandi, je ne comprenais pas

Pourquoi faire la guerre

Je regardais les fleurs et l’eau de la rivière

Des garçons m’embrassaient sur la place aux ormeaux

Sur la place aux ormeaux

Y avait des bals partout, plein de bals populaires

On célébrait des noces sur la place aux ormeaux

Sur la place aux ormeaux

On prenait le soleil, s’enivrait de lumière

On tirait les rideaux

Tandis qu’on arrangeait l’Europe en plusieurs lots

La guerre était finie

Oui, mais enfin, depuis

Depuis ce temps, tout ce temps-là

On continue de faire la guerre

Et moi, qui suis adulte, je n' comprends toujours pas

Pourquoi faire la guerre

Alors qu’il y a des fleurs, des oiseaux, des rivières

Et des enfants qui s’aiment sur la place aux ormeaux

Aujourd’hui, il fait beau

Aujourd’hui, mais demain se pourrait-il sur Terre

Qu’un paradis se meure et nous fasse défaut

À tout jamais défaut?

Plus d’enfants au soleil, plus de paix sur la Terre

Plus de fleurs, plus d’oiseaux

Mais ce n’est pas possible, il fait tellement beau

Aujourd’hui, tellement beau

Sur la place aux ormeaux

Tellement beau

Того року в тридцять дев’ятому

Ми почали війну

Я, я був занадто маленький, я не розумів

Яка була війна

Я спостерігав за квітами і водою в річці

Де я грав у шкури на площі в’язів

На площі в'яза

Більше не було вечірок, популярних балів

На Place aux Abalones залишилися лише старі люди

На площі в'яза

Ми взяли Радіо Лондон потихеньку, позаду

Тінь наших штор

Як ми розрізали Францію на дві частини

І тоді це було нарешті

Сорок п'ятий рік

Того року в сорок п’ятому

Ми закінчили вести війну

Мене, який виріс, я не зрозумів

Навіщо йти на війну

Я спостерігав за квітами і водою в річці

Хлопці цілували мене на площі в'язів

На площі в'яза

Скрізь були бали, багато популярних балів

Ми святкували весілля на місці aux elmeaux

На площі в'яза

На сонце ми забралися, на світло напилися

Ми розтягували штори

Як Європа була розставлена ​​по лотах

Війна закінчилася

Так, але нарешті, оскільки

З того часу, весь той час

Ми продовжуємо вести війну

А я, будучи дорослим, досі не розумію

Навіщо йти на війну

Поки є квіти, птахи, річки

І діти, які люблять один одного на площі вушка

Сьогодні гарна погода

Сьогодні, але завтра це може бути на Землі

Нехай рай помре і підведе нас

Назавжди бракує?

Більше дітей на сонці, більше миру на землі

Більше квітів, більше птахів

Але це неможливо, це так красиво

Сьогодні так красиво

На площі в'яза

Так гарно