Ton souvenir me prend ce soir - Jeanne Cherhal

Le ciel est rouge et l’air est doux

La terre est meuble sous mes pieds

Comme si on l’avait retourné

Pour enterrer quelqu’un dessous

La nuit qui tombe au ralenti

Sur les blondes allées du parc

Trace autour de moi comme un arc

Mais je ne bougerais pas d’ici

Je pense à toi dans ce décor

Le bac à sable est presque noir

Ton souvenir me prend ce soir

Tu m’apparais, je suis d’accord

Tes yeux de chlore et de corail

Brillant comme des puits d’hébétude

Des fous rires hantés d’inquiétude

Ta joie, tel un train qui déraille

Tu étais comme un vieil enfant

Caché dans une enveloppe adulte

Marqué par le fer de l’insulte

Des autres enfants de ton temps

Oncle béni parmi les anges

Auréolé d’un front trop large

Ô toi le saint, ô toi le barge

Ô toi le parrain de mes langes

Le ciel est rouge et l’air est doux

La terre est meuble sous mes pieds

Comme si on l’avait retourné

Pour enterrer quelqu’un dessous

Tu vois ce banc où je me tiens

Les mains posées sur les genoux

À cheval entre chien et loup

Ce banc pourrait être le tien

Et dans ta caverne sans porte

Fuyant le poids de la famille

Tu récitais des litanies

Moi j’attendais que tu ressortes

Oncle béni qu’on ne veut plus

Jamais assis auprès de nous

Toi, le saint, ô toi, le fou

Ô toi le parrain disparu

Le ciel est rouge et l’air est doux

La terre est meuble sous mes pieds

Comme si on l’avait retourné

Pour enterrer quelqu’un dessous

Небо червоне, а повітря солодке

Під ногами пухка земля

Ніби ми все перевернули

Поховати когось під

Настає ніч у повільному темпі

На білявих алеях парку

Слід навколо мене, як лук

Але я не піду звідси

Я думаю про тебе в цій обстановці

Пісочниця майже чорна

Твоя пам'ять захоплює мене сьогодні ввечері

Ти з'являється мені, я згоден

Твої очі хлору та коралів

Сяючи, як колодязі заціпеніння

Сміється, переслідуючи хвилювання

Твоя радість, як потяг, що зійшов з рейок

Ти був як стара дитина

Сховався в дорослому конверті

Заклеймували образою

Інших дітей твого часу

дядько благословенний між ангелами

З ореолом надто широкого чола

Ой ти святий, ой ти барко

О ти хрещений батько моїх пелюшок

Небо червоне, а повітря солодке

Під ногами пухка земля

Ніби ми все перевернули

Поховати когось під

Ви бачите цю лавку, де я стою

Руки спираються на коліна

Їзда між собакою та вовком

Ця лавка може бути вашою

І в твоїй печері без дверей

Втеча від тяжкості родини

Ви читали єктенії

Я чекав, коли ти вийдеш

Блаженного дядька більше не хотів

Ніколи не сидів з нами

Ти святий, о ти дурень

Ой пішов ти, хрещений батько

Небо червоне, а повітря солодке

Під ногами пухка земля

Ніби ми все перевернули

Поховати когось під