Ça sent le sapin - Jeanne Cherhal

Quand arrive la mi-décembre, la fausse neige et les grands froids

Les radiateurs dans les chambres, les engelures au bout des doigts

Les vitrines absolumantes

Les promos sur le foie gras

La nuit à dix-sept heures trente et les petits cadeaux plein les bras

Ça sent le sapin

Ça sent le sapin

Surtout le vingt-cinq au matin

Dans la forêt du dimanche, dans les bottes en caoutchouc

Dans le ramassage des branches des champis des feuilles de houx

Dans les pommes de pin humides

Dans la mousse verte et les glands

Dans les bogues de marrons vides, les aiguilles plantées dans les gants

Ça sent le sapin

Ça sent le sapin

Quand on se balade au bord d’un chemin

Quand on n’a plus goût à rien, qu’on se lève plus le matin

Qu’on mastique son chagrin comme un morceau de vieux pain

Quand on n’a plus dans les mains

Personne pour nous faire du bien

Qu’on veut plus du lendemain, là ça sent vraiment le sapin

Là ça sent vraiment le sapin

Коли настає середина грудня, хибний сніг і сильний холод

Радіатори в спальнях, обмороження на кінчиках пальців

Абсолютні вітрини

Акції з фуа-гра

Ніч о п'ятій тридцять і маленькі подарунки, повні рук

Пахне ялиця

Пахне ялиця

Особливо о двадцять п’ятій ранку

У недільному лісі, в гумових чоботях

У колекції з гілок грибів падуб листя

У вологих шишках

У зеленому моху і жолудях

У клопів порожніх каштанів голки застрягли в рукавичках

Пахне ялиця

Пахне ялиця

Коли ми йдемо уздовж доріжки

Коли тобі вже нічого не подобається, коли ти вже не встаєш вранці

Жуй своє горе, як шматок старого хліба

Коли ми вже не маємо в руках

Нікому не принесе нам добра

Що ми завтра хочемо більше, там справді пахне ялиною

Там справді пахне ялиною