Super 8 - Jeanne Cherhal

Il paraît qu’on voit toute sa vie défiler quand on est sur le point d’y passer.

Il paraît qu’on sait le moment arrivé

Quand l’ultime projection est lancée.

Que tout te revient comme un petit film à l’accéléré.

Il paraît qu’on n’y voit pas les moments mauvais

Qu’on pardonne tout, je sais pas si c’est vrai.

Il paraît qu’on n’a pas peur, que la mort n’est rien.

Pas encore là, et hop déjà loin.

Que tout te revient comme un petit film à l’accéléré.

Moi j’aimerais un film en Super 8

avec soleil flou artistique

des amis dans l’herbe ma frangine

scènes prises au hasard mais tranquilles

j’aimerais un film en Super 8

Il paraît qu’on voit toute sa vie défiler

Quand on est sur le point d’y passer.

Il paraît qu’on sait le moment arrivé

Quand l’ultime projection est lancée.

Que tout te revient comme un petit film à l’accéléré.

Mais qu’arrive-t-il quand la mort n’est pas une surprise

Quand tu as décidé de décéder.

Est-ce que la bobine se déroule

Quand même derrière l'écran de tes yeux?

Et qu’arrive-t-il quand meurt un cameraman

Pense-t-il au cadrage, à l’image, à ce moment-là?

Et l’ouvreuse au pop-corn

Aux barres de chocolat qui précèdent la séance?

Est-ce que tout leur revient comme un petit film à l’accéléré?

Moi j’aimerais un film en Super 8

Avec soleil flou artistique

Des amis dans l’herbe ma frangine

Scènes prises au hasard mais tranquilles

J’aimerais un film en Super 8

Il paraît qu’on veut tous mourir en dormant

Ne pas se réveiller c’est tentant.

Est-ce qu’on voit alors dans le film de sa vie

Ses sommeils et ses plus belles nuits,

toutes les fois où on a somnolé en cours, au ciné ou juste après l’amour?

Est-ce que tout revient comme un petit film à l’accéléré?

Здається, ти бачиш, як промайне все твоє життя, коли збираєшся це пройти.

Здається, ми знаємо, коли настав час

Коли буде запущена остаточна проекція.

Нехай все це повернеться до вас, як невеликий уповільнений фільм.

Здається, ти не бачиш поганих часів

Вибачте все, я не знаю, чи це правда.

Здається, що ми не боїмося, що смерть — ніщо.

Ще не туди, а стрибайте вже далеко.

Нехай все це повернеться до вас, як невеликий уповільнений фільм.

Я хотів би фільм у Super 8

з розфокусованим сонцем

друзі в траві sis

випадкові, але тихі сцени

Я хотів би фільм у Super 8

Здається, ми бачимо, що все його життя проходить повз

Коли ми збираємося пройти.

Здається, ми знаємо, коли настав час

Коли буде запущена остаточна проекція.

Нехай все це повернеться до вас, як невеликий уповільнений фільм.

Але те, що відбувається, коли смерть не дивно

Коли ти вирішив померти.

Чи розмотується котушка

Все ще за екраном очей?

А що буває, коли помирає оператор

Чи думає він у цей момент про кадрування, образ?

А ще попкорн

До плиток шоколаду, які передують сеансу?

Чи все це повертається до них, як невеликий уповільнений фільм?

Я хотів би фільм у Super 8

З розфокусованим сонцем

Друзі в траві моя сестра

Випадкові, але тихі сцени

Я б хотів фільм у Super 8

Здається, ми всі хочемо померти уві сні

Не прокинутися спокусливо.

Чи бачимо ми тоді у фільмі його життя

Його сон і його найпрекрасніші ночі,

весь час, коли ми дрімали на уроці, в кіно чи відразу після кохання?

Чи все це повертається, як невеликий уповільнений фільм?