Le tissu - Jeanne Cherhal

Le balancier des hanches

La poitrine qui penche

Flou souvenir des pleins des creux

Les doigts longs les mains blanches

Disparus sous les manches

Rideau tir sur les cheveux

La bouche qu’on enterre

Qui ne doit que se taire

Le monde interdit pour les yeux

Sur ce corps qui s’efface

J’ai regard en face

L’hypocrisie offerte Dieu

J’ai attendu attendu

Et je l’ai aperue

La femme cache sous le tissu

Elle semblait absente

Sous sa toile de tente

Sous son camouflage aguerri

Une infime chanette

La retenait secrte

Prisonnire de son mari

Dans cet avion norme

Qui survolait les formes

Dcoupes du golfe Persique

Cette femme fantme

Linceul et monochrome

Me rendait triste c’est classique

J’ai attendu attendu

Et je l’ai aperue

La femme cache sous le tissu

Depuis Abu Dhabi

Elle gardait l’habit

Intgral et ne parlait pas

Mais surveillait le sol

Qui filait sous le vol

Comme une route sous les pas

Et soudain elle prit

La main de son mari

Il s’tait pass quelque chose

Elle arracha le voile

Jeta la longue toile

Et je vis sa mtamorphose

Les cheveux librs

Les genoux desserrs

Elle tait redevenue femme

Nous venions de franchir

Les portes de l’empire

Et les barrires de sa flamme

Elle embrassa velours

Son mari son amour

Que j’avais pris pour un gelier

J’ai vu qu’elle tait libre

En fragile quilibre

Entre la chane et le collier

J’ai vu qu’elle tait belle

Au nom de toutes celles

Qui n’ont pas pu se dlier

J’ai attendu attendu

Et elle est apparue

La femme vade de son tissu

Маятник стегон

Нахилена грудна клітка

Нечіткий спогад про повноту западин

Довгі пальці білі руки

Зник під рукавами

Завіса постріл на волоссі

Рот закопуємо

Хто має тільки мовчати

Заборонений світ для очей

На цьому згасаючому тілі

Я подивився в обличчя

Лицемірство, запропоноване Богом

Я чекав чекав

І я побачив її

Жінка ховається під тканину

Вона ніби відсутня

Під його наметом

Під його витриманим камуфляжем

Маленький ланцюжок

Зберегла її таємницю

В'язень свого чоловіка

У цій площині стандарт

Хто літав над формами

Вирізи Перської затоки

Ця жінка-привид

Плащаниця і монохром

Мене засмутило, що це класика

Я чекав чекав

І я побачив її

Жінка ховається під тканину

З Абу-Дабі

Вона зберегла сукню

Повний і не говорив

Але дивився на землю

Який проскочив під політ

Як дорога під ногами

І раптом взяла

Рука її чоловіка

Щось сталося

Вона зірвала фату

Киньте довгу павутину

І я побачив його метаморфозу

Безкоштовне волосся

розпущені коліна

Вона знову стала жінкою

Ми щойно перетнулися

Ворота Імперії

І ґрати його полум’я

Вона поцілувала оксамит

Її чоловік її кохання

Що я прийняв за желе

Я бачив, що вона вільна

У тонкому балансі

Між ланцюжком і намистом

Я побачив, що вона красива

Від імені всіх тих

Хто не міг розв'язати

Я чекав чекав

І вона з'явилася

Жінка відривається від свого сукна