L'Homme - Jeanne Cherhal

Dans le chaos de ses envolées lyriques

L’homme boit et parle en même temps

Mais dans le feux des ses instincts exigeants

Ses mains folâtrent seules, nostalgiques

Ses mains folâtrent seules, nostalgiques

Dans la chaleur de l’amour patriotique

L’homme preux ce bat a bout portant

Mais a l’abri du bruit du monde pourtant

Il est petit craintif pathétique

Il est petit craintif pathétique

Sur la scène de son siècle dramatique

L’homme s’agite et court dans le vent

Mais dans le fond qu’a t’il de plus qu’un enfant

Qui se taire au creux de ses paniques

Qui se taire au creux de ses paniques

У хаосі його ліричних польотів

Чоловік одночасно п’є і розмовляє

Але в вогні його вимогливих інстинктів

Його руки самотньо грають, ностальгують

Його руки самотньо грають, ностальгують

У розпалі патріотичної любові

Доблесна людина б'є в упор

Але захищений від шуму світу ще

Він жалюгідний маленький страх

Він жалюгідний маленький страх

На сцені свого драматичного ст

Чоловік махає і біжить за вітром

Але в глибині душі щось більше, ніж дитина

Хто мовчить у глибині своєї паніки

Хто мовчить у глибині своєї паніки