Fleur de peau - Jeanne Cherhal

Je n’ai jamais caché mon corps sous des voilures opaques

Je n’ai jamais dû me courber

Je n’ai jamais tremblé de peur au son d’un parquet qui craque

Jamais dû me planquer

Je n’ai jamais connu la guerre ni la morsure du froid

Jamais la faim qui ronge les doigts

Et pourtant chaque jour j’entends monter la plainte sans joie

Oh mais tais-toi

Ma nature n’a pas de repos

Quand tout sourit quand tout est beau

J’ai ma tristesse à fleur de peau

Ma nature n’a pas de répit

A la faveur de l’insomnie

J’ai ma tristesse à fleur de nuit

Je n’ai jamais passé la mer pour quitter mon pays

Je n’ai jamais risqué ma vie

Je n’ai jamais frôlé la mort au hasard de la folie

Jamais voulu l’oubli

Je n’ai jamais serré la main menottée de la loi

Jamais perdu, brisé ma voix

Et pourtant chaque jour j’entends monter la plainte sans joie

Oh mais tais-toi

Ma nature n’a pas de repos

Quand tout sourit quand tout est beau

J’ai ma tristesse à fleur de peau

Ma nature n’a pas de répit

A la faveur de l’insomnie

J’ai ma tristesse à fleur de nuit

Ma nature n’a pas de repos

Quand tout sourit quand tout est beau

J’ai ma tristesse à fleur de peau

Я ніколи не ховав своє тіло під непрозорими покривалами

Мені ніколи не доводилося кланятися

Я ніколи не тремтів від страху від скрипу підлоги

Ніколи не доводилося ховатися

Я ніколи не знав ні війни, ні холоду

Ніколи пальці не гризе голод

І все ж щодня я чую, як безрадісна скарга наростає

О, але замовкни

Моя природа не має спокою

Коли все посміхається, коли все красиво

У мене смуток на межі

Моя природа не має спокою

На користь безсоння

У мене вночі розквітає смуток

Я ніколи не перепливав море, щоб покинути свою країну

Я ніколи не ризикував своїм життям

Я ніколи не наближався до смерті випадково від божевілля

Ніколи не бажав забуття

Я ніколи не тиснув руку закону в наручниках

Ніколи не втрачав, зламав голос

І все ж щодня я чую, як безрадісна скарга наростає

О, але замовкни

Моя природа не має спокою

Коли все посміхається, коли все красиво

У мене смуток на межі

Моя природа не має спокою

На користь безсоння

У мене вночі розквітає смуток

Моя природа не має спокою

Коли все посміхається, коли все красиво

У мене смуток на межі