L'hécatombe - Georges Brassens

Au marché de Briv'-la-Gaillarde

À propos de bottes d’oignons

Quelques douzaines de gaillardes

Se crêpaient un jour le chignon

À pied, à cheval, en voiture

Les gendarmes mal inspirés

Vinrent pour tenter l’aventure

D’interrompre l'échauffourée

Or, sous tous les cieux sans vergogne

C’est un usage bien établi

Dès qu’il s’agit d’rosser les cognes

Tout le monde se réconcilie

Ces furies perdant tout' mesure

Se ruèrent sur les guignols

Et donnèrent je vous l’assure

Un spectacle assez croquignol

En voyant ces braves pandores

Être à deux doigts de succomber

Moi, j’bichais car je les adore

Sous la forme de macchabées

De la mansarde où je réside

J’exitais les farouches bras

Des mégères gendarmicides

En criant: «Hip, hip, hip, hourra!»

Frénétique l’une d’elles attache

Le vieux maréchal des logis

Et lui fait crier: «Mort aux vaches

Mort aux lois, vive l’anarchie!»

Une autre fourre avec rudesse

Le crâne d’un de ses lourdauds

Entre ses gigantesques fesses

Qu’elle serre comme un étau

La plus grasse de ses femelles

Ouvrant son corsage dilaté

Matraque à grand coup de mamelles

Ceux qui passent à sa portée

Ils tombent, tombent, tombent, tombent

Et selon les avis compétents

Il paraît que cette hécatombe

Fut la plus bell' de tous les temps

Jugeant enfin que leurs victimes

Avaient eu leur content de gnons

Ces furies comme outrage ultime

En retournant à leurs oignons

Ces furies à peine si j’ose

Le dire tellement c’est bas

Leur auraient mêm' coupé les choses

Par bonheur ils n’en avait pas

Leur auraient mêm' coupé les choses

Par bonheur ils n’en avait pas

На ринку Брів-ла-Гайард

Про пучки цибулі

Кілька десятків галіардів

Одного разу покалічив булочку

Пішки, на коні, на машині

Оманливі поліцейські

Прийшов спробувати пригоду

Щоб розірвати сутички

Тепер під усім безсоромним небом

Це усталене використання

Як тільки мова йде про обмолот коньків

Всі вигадують

Ці фурії втрачають все

Кинувся на роги

І дав, запевняю вас

Гарне шоу крокіньоль

Бачити цих відважних Пандор

Бути близьким до того, щоб піддатися

Я була розлючена, бо я їх обожнюю

У вигляді стиков

З горища, де я живу

Я вийшов із лютих рук

Жандарміцидні землерийки

Кричали: «Хіп, хіп, хіп, ура!»

Один із них шалено прикріплюється

Старий сержант

І змусити його кричати: «Смерть коровам

Смерть законам, хай живе анархія!»

Ще один грубий штовх

Череп одного з його важковаговиків

Між її гігантськими сідницями

Що вона стискає, як лещата

Найтовстіша з його самок

Розкриваючи її розширений ліф

Вимені ударний клуб

Ті, хто проходить в межах його досяжності

Вони падають, падають, падають, падають

І за компетентними думками

Здається, ця бійня

Був найкрасивішим за всі часи

Нарешті судять, що їх жертви

Наїлися гнонів

Ці фурії як остаточне обурення

Повертаючись до їхньої цибулі

Ці фурії навряд чи наважуся

Сказати це так низько

Навіть нарізав би для них речі

На щастя, їх не було.

Навіть нарізав би для них речі

На щастя, їх не було.