Ghosts of the flood - Fen

The chaos of life

Calling in the twisting veins

Where lifeblood pumped and the children came to drink

Now blackened and dry

The husk of our existence

Lies parched and cracked on this barren land

Silence

The stillness speaks of nothing

From the blank slate horizon to the ceiling of the sky

Life for life

The cacophony of the carnival forgotten

Only shadows and memories

Lingering in the hands of the earth

Carried on the endless journey of the wind

We call no more

Their mouths are alive with selfish yield

We have no tongue to speak

Drained of being

Once we sheltered in the hollow inside

Now we are spectres

Ghosts of the flood

Some day the rains will come again

So long we have waited

Lost between planes

Nothing but the echo of a perpetual cry

We will dance in the gathering waters

When breath shudders coldly

Through the carcass of our essence

Bringing out throats alive

Drowning stone and dust

We will call again

Call to the eternal, empty skies

We will call again

Хаос життя

Заклик у крутих венах

Туди, де качала кров, а діти приходили пити

Тепер почорніла і висохла

Лушпиння нашого існування

Висохла й потріскана брехня на цій безплідній землі

Тиша

Тиша ні про що не говорить

Від чистого горизонту до стелі неба

Життя для життя

Забута какофонія карнавалу

Тільки тіні та спогади

Затримується в руках землі

Пронесений у нескінченну подорож вітру

Більше не дзвонимо

Їхні роти живі егоїстичною вдачею

У нас не мови розмовляти

Вичерпано буття

Одного разу ми сховалися в улоговині всередині

Тепер ми привиди

Привиди повені

Колись знову підуть дощі

Ми так довго чекали

Загублений між літаками

Нічого, крім відлуння вічного крику

Ми будемо танцювати в водах, що збираються

Коли дихання холодно здригається

Крізь тушу нашої сутності

Витягуючи горла живими

Тоне камінь і пил

Ми зателефонуємо знову

Поклич у вічне пусте небо

Ми зателефонуємо знову