Яд - Евгений Григорьев – Жека

Ты подсыпала мне яду в мой стакан гранёный,

И заставила испить весь его до дна,

Я сижу под лампочкой до смерти влюблённый,

И уверенный, что в мире ты теперь одна.

Если в гости кто зайдёт в тот же миг расстроится,

Жутким видом бледного моего лица,

Нервы мои бесятся, им не успокоиться,

Ну, а я под лампочкой, тихо жду конца.

Припев:

Хоть и мутит, и мутит меня, похоже,

Вместе мы по колено в цветах

Побежим, я с морозом по коже,

Ты с улыбкой на жарких устах.

Ненаглядно жмуришься всякому ты встречному,

Я же под воздействием яда твоего,

Улыбаюсь фиксами — делать больше не чего,

Я тобой отравленный, больше ничего.

Захотел найти вчера я противоядие,

Убежать от вялости, связанной души,

Только понял во время, что другие яды

Кроме твоего уже мне так не хороши.

Припев:

Хоть и мутит, и мутит меня, похоже,

Вместе мы по колено в цветах

Побежим, я с морозом по коже,

Ты с улыбкой на жарких устах.

Хоть и мутит, все мутит меня.

Хоть и мутит, все мутит меня, похоже,

Вместе мы по колено в цветах

Побежим, я с морозом по коже,

Ты с улыбкой на жарких устах.

Ти підсипала мені отруту в мою склянку грановану,

І змусила випити весь його до дна,

Я сиджу під лампочкою до смерті закоханий,

І впевнений, що в світі ти тепер одна.

Якщо в гості хто зайде в ту ж мить засмутиться,

Моторошним виглядом блідого мого обличчя,

Нерви мої бісться, їм не заспокоїтися,

Ну, а я під лампочкою, тихо чекаю кінця.

Приспів:

Хоч і мутить, і мутить мене, схоже,

Разом ми по коліно в квітах

Побіжимо, я з морозом по шкірі,

Ти з посмішкою на гарячих вустах.

Ненаглядно жмуришся кожному ти зустрічному,

Я ж під впливом отрути твоєї,

Усміхаюся фіксами — робити більше нічого,

Я тобою отруєний, більше нічого.

Захотів знайти вчора я протиотруту,

Втекти від в'ялості, пов'язаної душі,

Тільки зрозумів у час, що інші отрути

Крім твого вже мені так не гарні.

Приспів:

Хоч і мутить, і мутить мене, схоже,

Разом ми по коліно в квітах

Побіжимо, я з морозом по шкірі,

Ти з посмішкою на гарячих вустах.

Хоч і мутить, все каламутить мене.

Хоч і мутить, все мутить мене, схоже,

Разом ми по коліно в квітах

Побіжимо, я з морозом по шкірі,

Ти з посмішкою на гарячих вустах.