Сказочный лес - Евгений Григорьев – Жека

Где-то за рекой, на опушке леса,

В домике одном не гаснет свет.

Мне б к нему доплыть, через лет завесу,

Да лодка прохудилась, вёсел нет.

Знаю жил не так, как бы ты хотела,

Только снова свет не гаснет твой,

А лесных цветов сколько перезрело,

Тех, что мы могли бы рвать с тобой.

Припев:

В синий сказочный лес позови,

Где над ветками ласточки кружат,

На цветочных полянах любви

Излечи мою грешную душу.

А вода несёт наши встречи мимо,

Но твой берег я не позабыл,

Если б только ты взглядом поманила,

Вплавь к тебе сквозь годы я приплыл.

Припев:

В синий сказочный лес позови,

Где над ветками ласточки кружат,

На цветочных полянах любви

Излечи мою грешную душу.

В синий сказочный лес позови,

Где над ветками ласточки кружат,

На цветочных полянах любви

Излечи мою грешную душу.

Десь за річкою, на узліссі,

У будиночку одному не згасає світло.

Мені б до нього доплисти, через років завісу,

Так, човен прохудився, весел немає.

Знаю жив не так, як би ти хотіла,

Тільки знову світло не гасне твоє,

А лісових квітів скільки перезріло,

Тих, що ми могли б рвати з тобою.

Приспів:

У синій казковий ліс поклич,

Де над гілками ластівки кружляють,

На квіткових галявинах кохання

Вилікуй мою грішну душу.

А вода несе наші зустрічі повз,

Але твій берег я не забув,

Якщо б тільки ти поглядом поманила,

Вплав до тебе через роки я приплив.

Приспів:

У синій казковий ліс поклич,

Де над гілками ластівки кружляють,

На квіткових галявинах кохання

Вилікуй мою грішну душу.

У синій казковий ліс поклич,

Де над гілками ластівки кружляють,

На квіткових галявинах кохання

Вилікуй мою грішну душу.