Прости - Евгений Григорьев – Жека

Январь — заметает вьюгой,

Апрель — пробежит ручьём,

А мы дышим на друг друга

Не ровно и горячо.

Июль с тополиным пухом,

Сентябрь — облетит листвой,

И если меня не будет —

Я буду всегда с тобой.

Припев:

Рыжие как листья, что приносит осень,

Волосы твои, а глаза как небо

Мокрые и так грустны…

Я не знаю, мог бы

Кто-нибудь ещё меня за всё простить,

А твои глаза прощают вновь и вновь,

Прости…

И мне, ничего не надо

Лишь только, твои глаза

Почаще бы были рядом,

А лучше бы были всегда.

Но жизнь меня носит где-то

Бродячей моей судьбой

Поверь у нас будет лето

Я буду всегда с тобой.

Припев:

Рыжие как листья, что приносит осень,

Волосы твои, а глаза как небо

Мокрые и так грустны…

Я не знаю, мог бы

Кто-нибудь ещё меня за всё простить,

А твои глаза прощают вновь и вновь,

Прости…

Рыжие как листья, что приносит осень,

Волосы твои, а глаза как небо

Мокрые и так грустны…

Я не знаю, мог бы

Кто-нибудь ещё меня за всё простить,

А твои глаза прощают вновь и вновь,

Прости…

Січень— замітає завірюхою,

Квітень - пробіжить струмком,

А ми дихаємо на друг друга

Нерівно і гаряче.

Липень з тополіним пухом,

Вересень — облетить листям,

І якщо мене не буде —

Я завжди буду з тобою.

Приспів:

Руді як листя, що приносить осінь,

Волосся твої, а очі як небо

Мокрі і так сумні…

Я не знаю, міг би

Хто-небудь ще мене за все пробачити,

А твої очі прощають знову і знову,

Пробач…

І мені, нічого не треба

Тільки-но, твої очі

Частіше були б поруч,

А краще би були завжди.

Але життя мене носить десь

Мандрівною моєю долею

Повір у нас буде літо

Я завжди буду з тобою.

Приспів:

Руді як листя, що приносить осінь,

Волосся твої, а очі як небо

Мокрі і так сумні…

Я не знаю, міг би

Хто-небудь ще мене за все пробачити,

А твої очі прощають знову і знову,

Пробач…

Руді як листя, що приносить осінь,

Волосся твої, а очі як небо

Мокрі і так сумні…

Я не знаю, міг би

Хто-небудь ще мене за все пробачити,

А твої очі прощають знову і знову,

Пробач…