Моя любовь - Евгений Григорьев – Жека

Ты простудилась, шепчешь: «Не серчай».

Легко оделась в межсезонье сдуру.

С малиной я завариваю чай

И меряю тебе температуру.

Укутываю в плед твоё плечо,

А прядь упрямая мне нос щекочет.

Ты выздоравливай скорее, а ещё.

Ещё, люблю тебя я очень, очень.

Припев:

Моя любовь живет в твоих глазах

И я от этого не в силах отказаться.

Моя любовь живет в твоих глазах,

Ей навсегда там хочется остаться, остаться.

Ты простудилась, и угрозы жизни нет

Мы, как и все болеем, так бывает.

Но эти дни в обыденности лет,

О чём-то важном вдруг напоминают.

Ведь время не жалея нас течет,

Любви признания, теряя между строчек.

Ты выздоравливай скорее, а еще.

Ещё, люблю тебя я очень, очень.

Припев:

Моя любовь живет в твоих глазах

И я от этого не в силах отказаться.

Моя любовь живет в твоих глазах,

Ей навсегда там хочется остаться, остаться.

Моя любовь живет в твоих глазах

И я от этого не в силах отказаться.

Моя любовь живет в твоих глазах,

Ей навсегда там хочется остаться, остаться, остаться.

Ти застудилася, шепочеш: «Не серчай».

Легко одягнулася в міжсезоння здуру.

З малиною я заварюю чай

І міряю тобі температуру.

Укутую в плед твоє плече,

А пасмо вперте мені ніс лоскоче.

Ти одужуй швидше, а ще.

Ще, люблю тебе я дуже, дуже.

Приспів:

Моє кохання живе в твоїх очах

І я від цього не в силах відмовитися.

Моє кохання живе в твоїх очах,

Їй назавжди там хочеться залишитися, залишитися.

Ти застудилася, і загрози життю немає

Ми, як і все більшемо, так буває.

Але ці дні в буденності років,

Про щось важливе раптом нагадують.

Адже час не жаліє нас тече,

Любов визнання, втрачаючи між рядками.

Ти одужуй швидше, а ще.

Ще, люблю тебе я дуже, дуже.

Приспів:

Моє кохання живе в твоїх очах

І я від цього не в силах відмовитися.

Моє кохання живе в твоїх очах,

Їй назавжди там хочеться залишитися, залишитися.

Моє кохання живе в твоїх очах

І я від цього не в силах відмовитися.

Моє кохання живе в твоїх очах,

Їй назавжди там хочеться залишитися, залишитися, залишитися.