Девица-судьба - Евгений Григорьев – Жека

Втихомолку плакала девица-судьба,

А сама этапами по себе вела.

Мне б рвануться, выпрыгнуть,

Зубы крепче сжать

Только от судьбы своей мне не убежать.

Возвращаясь, каялся богу да родным,

Что кончаю маяться счастьем с ней шальным.

А она слезливая, тянет в свою муть

И никак, сопливую, мне не обмануть.

Капают дни, дни её слёзы.

Припев:

Вся росой исплакалась

По утру ты девица, девица — судьба,

Где-то за туманами,

Что от слёз тех стелятся, кругом голова.

Не успел я, кажется,

Надышаться волею, мнёт у сердца грудь,

И готовит клетки мне

Девица разбойная, зазывая в путь.

И бреду я вместе с ней в заколючье снов,

И лежу с ней бестией в куполах стогов

Изменил с распутницей я жене родной,

Так, видать, и мучиться со своей судьбой.

Капают дни, дни её слёзы.

Припев:

Вся росой исплакалась

По утру ты девица, девица-судьба,

Где-то за туманами,

Что от слёз тех стелятся, кругом голова.

Не успел я, кажется,

Надышаться волею, мнёт у сердца грудь,

И готовит клетки мне

Девица разбойная, зазывая в путь.

Вся росой исплакалась

По утру ты девица, девица-судьба,

Где-то за туманами,

Что от слёз тех стелятся, кругом голова.

Не успел я, кажется,

Надышаться волею, мнёт у сердца грудь,

И готовит клетки мне

Девица разбойная, зазывая в путь.

Нишком плакала дівчина-доля,

А сама етапами по собі вела.

Мені б рвонутися, вистрибнути,

Зуби міцніше стиснути

Тільки від своєї долі мені не втекти.

Повертаючись, каявся богу та рідним,

Що кінчаю маятися щастям з нею шаленим.

А вона сльозлива, тягне в свою каламутню

І ніяк, сопливую, мені не обдурити.

Капають дні, дні її сльози.

Приспів:

Вся росою виплакалася

Вранці ти дівчина, дівчина — доля,

Десь за туманами,

Що від сліз тих стелиться, кругом голова.

Не встиг я, здається,

Надихатися волею, мені в серця груди,

І готує клітини мені

Дівчина розбійна, закликаючи в шлях.

І мандрую я разом з нею в заколюче снів,

І лежу з нею бестією в куполах стогів

Змінив із розпусницею я дружиною рідною,

Так, мабуть, і мучитися зі своєю долею.

Капають дні, дні її сльози.

Приспів:

Вся росою виплакалася

Вранці ти дівчина, дівчина-доля,

Десь за туманами,

Що від сліз тих стелиться, кругом голова.

Не встиг я, здається,

Надихатися волею, мені в серця груди,

І готує клітини мені

Дівчина розбійна, закликаючи в шлях.

Вся росою виплакалася

Вранці ти дівчина, дівчина-доля,

Десь за туманами,

Що від сліз тих стелиться, кругом голова.

Не встиг я, здається,

Надихатися волею, мені в серця груди,

І готує клітини мені

Дівчина розбійна, закликаючи в шлях.