Корабли - Ева Польна

Корабли уходят бастионы штурмовать,

Я уже не осаждаю крепости,

На руинах стоя, с белым флагом воевать,

Глупее не придумаешь нелепости.

Сброшены доспехи и герой уходит спать,

Лучшее из средств от безысходности,

Что еще осталось, что могу тебе отдать?

Одно лишь сердце, но зато без срока годности.

На ходу остановиться прыгнуть вниз и не разбиться

Невозможно, если вертится Земля.

И пройти все повороты от нуля до верхней ноты

Сможет кто-то, только уже не я.

Здесь не выбирают, я приму, что мне дано,

Я останусь до конца дистанции.

Что у нас сегодня?

Ты ведешь меня в кино,

Ну, а потом, конечно, ужин с танцами

И давай не думать, что закончится рассказ,

Лучшее из средств от неизбежности.

Что еще осталось, что останется от нас?

Кроме твоей ко мне безумной нежности.

Зачем я снова спешу и трачу так много слов,

Я слишком часто дышу, наверное, это любовь.

Жизнь просто долгий рассказ о том, что время-река

И нужен каждый из нас кому-то наверняка.

Кораблі йдуть бастіони штурмувати,

Я вже не облягаю фортеці,

На руїнах стоячи, з білим прапором воювати,

Дурніше не придумаєш безглуздя.

Скинуті обладунки і герой іде спати,

Найкраще із засобів від безвиході,

Що ще лишилося, що можу тобі віддати?

Одне лише серце, але без терміну придатності.

На ходу зупинитися стрибнути вниз і не розбитися

Неможливо, якщо крутиться Земля.

І пройти всі повороти від нуля до верхньої ноти

Чи зможе хтось, тільки вже не я.

Тут не вибирають, я прийму, що мені дано,

Я залишуся до кінця дистанції.

Що у нас сьогодні?

Ти ведеш мене в кіно,

Ну, а потім, звичайно, вечеря з танцями

І давай не думати, що закінчиться розповідь,

Найкраще із засобів від неминучості.

Що ще залишилося, що залишиться від нас?

Окрім твоєї до мене шаленої ніжності.

Навіщо я знову поспішаю і витрачаю так багато слів,

Я часто дихаю, напевно, це кохання.

Життя просто довга розповідь про те, що час-ріка

І потрібний кожен із нас комусь напевно.