Кофе - ephemeral

горячий кофе под дождем

и три рубля на сдачу.

строки в блокнот,

я так привык свой новый стиль

оттачивать.

когда один,когда нет выхода ,

и нету денег.

а от тебя тут только запах на нашей постели .

ведь я так ждал тебя,

в холодном поту сотрясаясь.

все, что осталось только фотка

на стене, и слабость .

я помню клялся всем богам, что больше

так любить не стану.

видно сам себе наврал .

снова пустеет мой стакан .

я верю скоро ты придешь,

и все пойдет своим путем.

мы все расставим по местам ,

и я смогу тут и писать,

и стать самым пиздатым для тебя.

один укус, один удар.

мои мечты засранца.

я так хотел увидеть сон,

в котором нету боли,

в котором я один с гитарой в унисон,

смог бы сыграть, мелодию

души твоей.

смог бы бежать среди планет

и разбивать наших врагов ,

как будто я герой из старых кинолент

мосфильма .

и ты уедешь процветать ,а я останусь

дальше гнить.

под слоем пыли не

забыть бы как любить,

и как тебя любили.

этот альбом моя посмертная записка, слышишь

Я ухожу и больше не вернусь, туда где светит солнце .

Отныне моя спутница - вселенская

И пошлая,капризная ,дотошная,

Но все таки родная грусть.

И пусть простит меня твоя душа ,

За демонов внутри ,простит за то ,что мизантроп.

за то, что я не так любил .

И в этот раз я окончательно

Решил тут и поставил все на кон.

Чтобы создать этот приют,

Я отказался от всего .

Твой паренек

За каждым новым материалом,

Нырял прямо на дно стакана .

Он доставал его из слез

Лепил из злобы к миру, где в моде

Блядство ,а музыка лишь массовый наркоз для мяса.

Смотри, глаза мои горят .

Я отдаюсь этому полностью и без остатка.

Идея есть.

Зачем мне дом ?

Бетонный блок ,

В котором мы ,

Когда внутри тут

Целый мир,

Даже миры

Я проведу тебя по ним .

Только держи меня ,

Сотри всех остальных,

И не позволь мне разлюбить.

Где бы не носило.

Мы вечность качаем себе внутривенно,

Кто-то спутником вокруг идеальной планеты.

Кофем не запивают горе.

Нам что-нибудь, но по крепче, чтобы успокоить тоскующую вечность.

Не вскрою вены.

Сердце мое в твоих руках .

Убей меня сейчас.

гаряча кава під дощем

і три карбованці на здачу.

рядки в блокнот,

я так звик свій новий стиль

відточувати.

коли один, коли немає виходу,

і немає грошей.

а від тебе тут тільки запах на нашому ліжку.

адже я так чекав на тебе,

в холодному поті здригаючись.

все, що залишилося тільки фотка

на стіні, і слабкість.

я пам'ятаю клявся всім богам, що більше

так любити не стану.

видно сам собі набрехав.

знову порожніє моя склянка.

я вірю скоро ти прийдеш,

і все піде своїм шляхом.

ми всі розставимо по місцях,

і я зможу тут і писати,

і стати найпиздатішим для тебе.

один укус, один удар.

мої мрії засранця.

я так хотів побачити сон,

в якому немає болю,

в якому я один з гітарою в унісон,

зміг би зіграти, мелодію

душі твоєї.

зміг би бігти серед планет

і розбивати наших ворогів,

ніби я герой зі старих кінострічок

мосфільму.

і ти поїдеш процвітати, а я залишусь

далі гнити.

під шаром пилу не

забути як любити,

і як тебе любили.

цей альбом моя посмертна записка, чуєш

Я йду і більше не повернуся, де світить сонце.

Відтепер моя супутниця – вселенська

І вульгарна, примхлива, скрупульозна,

Але все-таки рідний смуток.

І нехай простить мене твоя душа,

За демонів всередині, пробачить за те, що мізантроп.

за те, що я не так любив.

І цього разу я остаточно

Вирішив тут і поставив усе на кін.

Щоб створити цей притулок,

Я відмовився від усього.

Твій хлопчина

За кожним новим матеріалом,

Пірнав прямо на дно склянки.

Він діставав його зі сліз

Ліпив із злості до світу, де в моді

Блядство, а музика лише масовий наркоз для м'яса.

Дивись, очі мої горять.

Я віддаюся цьому повністю та без залишку.

Ідея є.

Навіщо мені будинок?

Бетонний блок

В якому ми ,

Коли всередині тут

Цілий світ,

Навіть світи

Я проведу тебе по них.

Тільки тримай мене,

Зітрі всіх інших,

І не дозволь мені розлюбити.

Де б не носило.

Ми вічність качаємо собі внутрішньовенно,

Хтось супутник навколо ідеальної планети.

Кава не запиває горе.

Нам щось, але міцніше, щоб заспокоїти тугу вічність.

Не відверто вени.

Серце моє в твоїх руках.

Вбий мене зараз.