Грязные цифры - ephemeral

Руки испачканы, грязные цифры ввожу на мобильном.

Стереть нас из памяти, стать безучастным.

Таблетки не выход.

И небо не сделало выбор тут в пользу меня.

Оставить бы после

Хоть парочку строчек, о том как любил.

А точнее страдал.

Выбирал выгорать.

Отдавать свою душу тут самым стервозным девчонкам,

Заводить отношения, зная,

Что я уж заранее мертвый.

А после к друзьям под плечо.

И плакать в подушку, мычать как отсталый.

Сжимая игрушку в руке , что ты подарила.

Я мог бы убить тебя сука.

Но здесь людям хуже.

Живи же подольше и трахай всех новых.

Я точно похуже,

Ведь смог полюбить тебя той.

Руки испачканы, грязные цифры ввожу на мобильном.

Стереть нас из памяти, стать безучастным.

Забыть твои волосы руки и голос.

Сложно, но справлюсь.

Поверь мне, я справлюсь.

Я больше не твой.

Ты слышишь?

я больше не твой!

И бьются скрижали, как волны о скалы.

Забытые волосы, руки и голос.

Кричат об одном: выгорай

Умирай, но не просто как все.

Умирай ты, да так, чтобы

Каждый сказал: этот парень забрал всю любовь и печаль.

Этот мир заскучает, когда ты уйдешь.

Но чуть-чуть подождав, все возьмутся за память.

За память, что в песнях оставил.

За чувства и фразы, за ноты и паззлы, что ты воссоздал.

И каждая звездочка, что созидал у себя на листах,

Станет больше, чем просто звезда в небесах.

Люди смогут поймать её, смогут достать,

И впитать в себя грусть и любовь.

И достроить приют, помоги мне достроить приют.

Так боялся признаться, но я без тебя не смогу.

Думал, пойму этот город я в общем и целом.

Но сбиты прицелы и голос трещит.

Мои руки дрожат,

Я пытаюсь быть целым ,

Но снова рассыплюсь, прогнусь и не справлюсь ,

Проснусь и умру, и засну.

И я буду с тобой, да я буду с тобой.

Но походу, лишь только во снах,

Я смогу, как три года назад тут с тобой станцевать.

Руки забрудниться, брудні цифри вводжу на мобільному.

Стерти нас із пам'яті, стати байдужим.

Пігулки не вихід.

І небо не зробив вибір тут на користь мене.

Залишити б після

Хоч кілька рядків, про те як любив.

А точніше страждав.

Вибирав вигоряти.

Віддавати свою душу тут стервозним дівчатам,

Заводити стосунки, знаючи,

Що я вже наперед мертвий.

А потім до друзів під плече.

І плакати у подушку, мукати як відсталий.

Стискаючи іграшку в руці, що ти подарувала.

Я міг би вбити тебе суку.

Але тут людям гірше.

Живи ж довше і трахати всіх нових.

Я точно гірший,

Адже зміг покохати тебе.

Руки забрудниться, брудні цифри вводжу на мобільному.

Стерти нас із пам'яті, стати байдужим.

Забути твоє волосся руки та голос.

Складно, але впораюся.

Повір мені, я впораюся.

Я вже не твій.

Ти чуєш?

я більше не твій!

І б'ються скрижалі, мов хвилі об скелі.

Забуте волосся, руки та голос.

Кричать про одне: вигорай

Вмирай, але не просто як усі.

Вмирай ти, та так, щоб

Кожен сказав: цей хлопець забрав усю любов та смуток.

Цей світ занудьгує, коли ти підеш.

Але трохи зачекавши, всі візьмуться за пам'ять.

За пам'ять, що у піснях залишив.

За почуття та фрази, за ноти та пазли, що ти відтворив.

І кожна зірочка, що творив у себе на аркушах,

Чи стане більше, ніж просто зірка в небесах.

Люди зможуть зловити її, зможуть дістати,

І ввібрати в себе смуток та любов.

І добудувати притулок, допоможи мені добудувати притулок.

Так боявся зізнатися, але без тебе не зможу.

Думав, зрозумію це місто я загалом і в цілому.

Але збиті приціли і голос тріщить.

Мої руки тремтять,

Я намагаюся бути цілим,

Але знову розсиплюся, прогнуся і не впораюся,

Прокинусь і помру, і засну.

І я буду з тобою, та я буду з тобою.

Але походу, тільки в снах,

Я зможу, як три роки тому з тобою станцювати.