Интро - ephemeral

Разочарование - неизлечимая временем боль,

Ты была идеальной,

Но только рядом со мной.

Предательство - самый паршивый приём,

Когда в спину ножи.

Ты не видишь во мне идеала?

Глупый маленький мальчик, забывший про то, как больно бывает, когда полюбишь,

Кого то ,отдавшись ему с головой.

А помнишь, мы смеялись под дождиком?

Я писал тебе мелом стихи на асфальте,

Задыхаясь в слезах ненавидел себя.

За то, что не смог нас оставить,

Позволив тебе отдавать себя тем,

Кто видит в тебе

Только то, что в других я вижу по пьяне.

Как быстро стали чужими.

На расстоянии поцелуя и рюмки водки.

Его достаточно

И вот я обнимая другую, думаю

О несчастной любви.

Мы не в ответе за тех, кто нас предал, тем более,

Дважды.

Я отважно

Построю приют ,

Для таких же как я

И счастья получит здесь

Каждый.

Настрадавшись сполна,

В этом мире дебилов

И фальши.

Продажных с костями

Мешков и роботов-быдла, чьё место-параша!

И нам старше не стать.

Наша сила в ночи и мечтах!

Нам известно как взрослым быть страшно !

И как страшно себя потерять!

И как страшно себя променять на фальшивое ваше признание!

Мы останемся теми, кто есть!

Для нас честь - быть тобой отрицаемым!

Розчарування - невиліковний часом біль,

Ти була ідеальною,

Але поряд зі мною.

Зрада - найбільш паршивий прийом,

Коли у спину ножі.

Ти не бачиш у мені ідеалу?

Дурний маленький хлопчик, який забув про те, як боляче буває, коли полюбиш,

Когось, віддавшись йому з головою.

А пам'ятаєш, чи ми сміялися під дощем?

Я писав тобі крейдою вірші на асфальті,

Задихаючись у сльозах, ненавидів себе.

За те, що не зміг нас залишити,

Дозволивши тобі віддавати себе тим,

Хто бачить у тобі

Тільки те, що в інших я бачу п'яним.

Як швидко стали чужими.

На відстані поцілунку та чарки горілки.

Його достатньо

І ось я обіймаючи іншу, думаю

Про нещасне кохання.

Ми не відповідаємо за тих, хто нас зрадив, тим більше,

Двічі.

Я відважно

Побудую притулок,

Для таких як я

І щастя отримає тут

Кожен.

Настраждавшись сповна,

У цьому світі дебілів

І фальші.

Продажних з кістками

Мішков та роботів-бидла, чиє місце-параша!

І нам старше не стати.

Наша сила в ночі та мріях!

Нам відомо як дорослим бути страшно!

І як страшно втратити себе!

І як страшно себе проміняти на фальшиве ваше зізнання!

Ми залишимося тими, хто є!

Для нас честь бути тобою заперечуваним!