L'attirance - Emmanuel Moire

J’ai pris le temps de faire cent fois le tour

J’ai pris la chance, elle peut servir un jour

J’ai pris l’amour, mais il n’a pas suffit

J’ai pris des mots qui sont parfois petits

J’ai pris le goût de tout ce qui commence

J’ai pris ma peine et j’en ai fait l’absence

De ma victoire j’ai préféré l’argile

Dès le départ je n’ai pris que l’utile

J’ai pris le temps de faire un pas vers toi…

Tu fais surement une nouvelle fois le tour

Tu fais semblant pour que ça dure toujours

Tu fais l’amour et si l’amour fini

Tu fais en sorte qu’un autre te sourit

Tu fais sans doute le vœu que tout recommence

Tu fais le choix et c’est une évidence

De ta victoire tu es resté lucide

Dès le départ, c’est toi seul qui décide

Tu fais sûrement encore un pas vers moi…

Le jour est venu après tout

On a toujours eu rendez-vous

Je t’attend et j’ai confiance

Au bout de la rue, n’importe où

Je n’ai pas l’heure du rendez vous

J’ai pris un peu d’avance

Я знайшов час, щоб обійти сто разів

Я скористався шансом, можливо, колись це послужить

Я прийняв любов, але цього було недостатньо

Я взяв слова, які іноді дрібні

Я відчула смак усього, що починається

Я прийняв свій біль і зробив його відсутнім

Зі своєї перемоги я віддав перевагу глині

З самого початку брав лише корисне

Я знайшов час, щоб зробити крок до тебе...

Ви, безсумнівно, знову обходитеся

Ви робите вигляд, що це триватиме вічно

Ти займаєшся любов'ю, і якщо любов закінчиться

Ти знову посміхаєшся

Ви, напевно, хотіли б, щоб все почалося знову

Ви робите вибір, і це очевидно

Від своєї перемоги ти залишився у свідомості

З самого початку вирішувати тільки вам

Звичайно, ти зробиш ще один крок до мене...

День все-таки настав

У нас завжди було побачення

Чекаю на тебе і вірю

По вулиці, будь-де

У мене немає часу на зустріч

Я трохи випередив