The Hunchback in the Park - Dylan Thomas

The hunchback in the park

A solitary mister

Propped between trees and water

From the opening of the garden lock

That lets the trees and water enter

Until the Sunday sombre bell at dark

Eating bread from a newspaper

Drinking water from the chained cup

That the children filled with gravel

In the fountain basin where I sailed my ship

Slept at night in a dog kennel

But nobody chained him up.

Like the park birds he came early

Like the water he sat down

And Mister they called Hey mister

The truant boys from the town

Running when he had heard them clearly

On out of sound

Past lake and rockery

Laughing when he shook his paper

Hunchbacked in mockery

Through the loud zoo of the willow groves

Dodging the park keeper

With his stick that picked up leaves.

And the old dog sleeper

Alone between nurses and swans

While the boys among willows

Made the tigers jump out of their eyes

To roar on the rockery stones

And the groves were blue with sailors

Made all day until bell time

A woman figure without fault

Straight as a young elm

Straight and tall from his crooked bones

That she might stand in the night

After the locks and chains

All night in the unmade park

After the railings and shrubberies

The birds the grass the trees the lake

And the wild boys innocent as strawberries

Had followed the hunchback

To his kennel in the dark.

Горбань у парку

Самотній містер

Спираючись між деревами та водою

Від відкриття садового замку

Це дозволяє деревам і воді проникати

До недільного похмурого дзвону в темряві

Їсть хліб із газети

Питна вода з прикутої чашки

Щоб діти насипали гравію

У басейні фонтану, де я плив своїм кораблем

Спали вночі в будці для собак

Але ніхто його не приковував.

Як паркові птахи, він прилетів рано

Як вода він сів

І Містера вони називали Ей, містере

Хлопчики-прогульники з міста

Біг, коли він їх чітко почув

Увімкнутий звук

Повз озеро та рокарій

Сміявся, коли він потряс папером

Горбатий у глузування

Крізь гучний зоопарк вербових гаїв

Ухилення від доглядача парку

Зі своєю палицею, яка збирала листя.

І стара соля

Наодинці між няньками та лебедями

Поки хлопці серед верб

Змусив тигрів вистрибнути з їхніх очей

Щоб ревіти на каміннях рокарію

І синіли від моряків гаї

Робили весь день до дзвоника

Жіноча фігура без недоліків

Прямий, як молодий в’яз

Прямий і високий від своїх кривих кісток

Щоб вона могла стояти вночі

Після замків і ланцюгів

Цілу ніч у неприбраному парку

Після перил і кущів

Птахи, трави, дерева, озеро

І дикі хлопчики, невинні, як полуниці

Пішов за горбанем

До своєї конури в темряві.