Taş Kağıt Makas - Da Poet, Serhan Erkol, Eylül Biçer

Sahneler kaydettim satırlarım için

Mürekkebim dünyayla sohbetlerim için

Yazdıklarım varlığıma tanık benim gibi

Bütün tümcelerim cümlenizi devirmek için

Hala hatırlıyorum ilk duyduğum rapi

Yıllar geçer ama hala ilk gün ki gibi

Düşlerinin ritime dönüştüğü zemin

Dedim kendinden emin kendini bildiğinden beri

Ver 80′leri sonra masmavi 90′lar

Değişti gerçekler çelişti masallar

Yıkılan bloklar ve asılan suratlar

Biraz daha uzaklaş çünkü telaşa mahal var

Vakit nakitse yer yok telafiye

Yapmak ömür alır ama yıkmak bir saniye

Tanığım tarihe değişir hepsi aniden

Hedeften sapanlar için sapanımda kafiye

Nereye gitsem aynı kumpas

Herşey bir anlık taş kağıt makas

Bildiklerin yalan bilmediklerin esas

Herşey bir oyun gibi taş kağıt makas

Felaket kıyametin alametiyse

Kutuplar erir ademin hararetiyle

Yaşamak güvenin tek maharetiyken

Hangi rengin peşindesin gökyüzü griyken

Renkleri tuale boyamak için müzik

Atomu parçalıyor fizik sen izliyon dizi

Sıraya dizil var senin de parmak izin

Neden kendimizden bir başkası ırgalamaz bizi

Çekip gider zaman yine günceller herşeyi

Kim ya da neresi yer kürenin merkezi

Geride kalacak kareler için yaşamak

Bu savaşa gir ve de tanı yavaşla herkesi

Nereye baksam uzaklasım kaçsam

Zaman peşimdedir zaman yine aynı düşman

Herşey bir oyun gibi boyun eğip susma

Alnım aktır velhasıl hala tenakuzda

Я записував сцени для своїх реплік

Моє чорнило для моїх розмов зі світом

Те, що я написав, є свідком мого існування

Усі мої вироки, щоб скасувати твій вирок

Я досі пам’ятаю перший реп, який почула

Роки минають, а як у перший день

Земля, де ваші мрії перетворюються на ритм

Я сказав впевнено, оскільки ти знаєш себе

Версія 80-х, потім блакитна 90-х

Змінені факти, суперечливі історії

Зруйновані блоки та висячі грані

Ідіть трохи далі, бо є місце для паніки

Якщо час – це гроші, немає місця для компенсації.

Будувати потрібно ціле життя, а руйнувати – секунду

Мій свідок раптово змінює історію

Рима в моїй рогатці для рогаток

Той самий супорт, куди б я не був

Все це миттєві ножиці для паперу

Те, що ти знаєш, те, чого ти не брешеш

Все як у грі «камень ножиці для паперу».

Якщо катастрофа є ознакою апокаліпсису

Полюси тануть від тепла Адама

Коли жити - це єдиний навик довіряти

Якого кольору ти хочеш, коли небо сіре

Музика для фарбування на полотні

Фізика розщеплює атом, ти дивишся серіал

Вишикуйтеся, ваш відбиток пальця також

Чому ніхто, крім нас самих, не може нас знищити?

Коли він зникає, він оновлює все знову

Хто або де знаходиться центр Землі

Жити заради залишених площ

Вступайте в цю війну і знайте, гальмуйте всіх

Куди не гляну, якщо втечу

Час за мною, час той же ворог

Не вклоняйтеся, ніби все – гра

Мій чоло білий, коротше, ще в конфлікті